Клим Савур: легендарний командир УПА на Волині, організатор спротиву та одна з найяскравіших постатей українського підпілля

Дмитро-Роман Семенович Клячківський (1911–1945) увійшов в історію як один із творців Української Повстанської Армії й легендарний її командир під псевдонімом Клим Савур. "Еспресо.Захід" розповість про нього детальніше.

Дмитро-Роман Клячківський народився у Збаражі (нині Тернопільської області) в селянській родині. Здобувши ґрунтовну освіту, а саме закінчивши гімназію у Станиславі (тепер Івано-Франківськ) у 1932 році та юридичний факультет Львівського університету, Клячківський поєднував літературні інтереси з націоналістичними поглядами. Ще юнаком він вступив до Організації Українських Націоналістів. У 1930-х доля закинула його до служби в польській армії (1934–1935 рр.), та він повернувся до Галичини вже відданим ідеалам української незалежності.

У 1937 році польська влада заарештувала його за підозрою в антипольській діяльності, однак згодом відпустила через відсутність доказів. У роки Другої світової війни (1939–1941) разом із тисячами інших патріотів Клячківський потрапив під репресії НКВС. У 1940 році Клячківського заарештувала радянська влада, а в січні 1941 року "процес 59-ти" прирік його до страти, яку замінили на 10 років ув’язнення. Проте 1941-го, вже після нападу Німеччини на СРСР, Дмитру вдалось вирватись із Бердичівської тюрми – він відкрив нову сторінку боротьби з окупантами.

З червоно-чорним прапором: формування повстанської армії

Під червоно-чорним прапором Української Повстанської Армії, прикрашеним гербом, укріплювалась боротьба за незалежність. Саме під цим знаменом Клим Савур збирав під своїми крилами новачків-повстанців, творячи армію. Після втечі з радянського полону Клячківський узявся організовувати підпілля ОУН на Волині й Поліссі. У січні 1942 року він очолив крайовий провід ОУН(б) у північно-західних українських землях (Волинь і Полісся). Саме тоді, у вирі війни та окупації, почали формуватися перші бойові відділи майбутньої УПА. 

У травні 1943 року, після загибелі першого командира УПА Василя Івахіва, Клячківський – уже відомий як Клим Савур – став першим повноправним головнокомандувачем УПА. Він заклав основу бойової структури армії й розробив нові тактику та дисципліну для повстанців. За словами енциклопедистів, на III Великому надзвичайному з’їзді ОУН(б) Клячківський виступив за масштабну збройну боротьбу проти обох тоталітарних режимів – нацистського і радянського. 

Завдяки його організаторському таланту повстанці змогли захопити цілу низку лісових районів Волині й створити там власну, нехай і тимчасову, владу. Як зазначає сайт "Останній Бастіон", "завдяки видатним організаторським здібностям та командному хисту Клячківського повстанцям силою зброї вдалося звільнити від окупантів цілі райони Волині".

У листопаді 1943 року він очолив боєздатне угрупування УПА-Північ, яке діяло переважно на Рівненщині. Про майстерність його військових рішень свідчить запис одного з підлеглих: він "завжди випромінював рішучість, непоступливість, силу волі… був дуже інтелігентний і скромний".

Під його керівництвом відбулися значні сутички з німецькими частинами та червоними загонами. Так, восени 1943 року в лісах Кременеччини з боями розгорнулися УПА проти дивізій СС. І хоч сувора війна вимагала крові, Клячківський залишався людиною слова: згідно з пізнішими свідченнями, ідея масового винищення мирного польського населення за його наказом є підробленою вигадкою радянських спецслужб. Російська пропаганда навіть звинувачувала його в співпраці з гітлерівцями проти Червоної армії – ці звинувачення також виявилися безпідставними.

Загибель Клима Савура й народження легенди

Узимку 1945 року радянські війська остаточно повернулися на Волинь. Оунівець Клячківський опинився майже оточеним ворогами. Протягом 1944 року НКВС-НКДБ через полонених і зрадників встановили, хто саме ховається за псевдонімом Клим Савур, але довго не могли знайти його місцеперебування.

Лише вночі з 12 на 13 лютого 1945 року група радянських військ накрила блокадою хутори за селами Оржів, Грабів, Суськ (на Рівненщині). У нерівному бою командир УПА-Північ Дмитро Клячківський загинув разом із двома охоронцями

Його тіло так і не повернули рідним – вважається, що воно досі поховане в невідомому місці десь у навколишніх лісах.

Як пише дослідник Сергій Горобець з Інституту національної пам’яті, чекісти впізнали Савура лише після допиту одного з підпільників у червні 1944 року і вийшли на його слід за перехопленими даними. Лише потім, у лютому 1945-го, був розв’язаний "Оржівський котел" – трагедія, що поклала край кар’єрі легендарного полковника УПА.

Пам’ятник Климу Савуру в Рівному нагадує сьогодні про трагедію тих зимових років. Його постать і повстанський меч увінчані державним гербом, символізуючи нерозривний зв’язок із відродженим українським державотворенням. 

Пам’ять про Клячківського офіційно вшановується в Україні: у 1952 році він посмертно отримав Золотий Хрест Заслуги УПА та звання полковника, а на місці загибелі у Рівненській області в 1992 році встановлено Хрест-Пам’ятник. У Збаражі, місті його дитинства, у 1995 році встановлено пам’ятник Климу Савуру, який щороку уквітчують вінками сучасні патріоти.

Доля Дмитра Клячківського (Клима Савура) відбита в багатьох історичних дослідженнях та публіцистичних опусах. Як підкреслюють сучасні енциклопедисти, його внесок у формування українського партизанського руху 1940-х був ключовим.