Про це розповів завідувач кабінету ЗНО та моніторингу якості освіти Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Ігор Опольський, передає Суспільне.
На Рівненщині 666 четвертокласників візьмуть участь в моніторингу якості початкової освіти. З 16 квітня їх тестуватимуть з читання, математики та природничо-наукових знань. Такий формат перевірки має показати, як працює реформа Нової української школи.
За словами Ігоря Опольського, йдеться про великі заклади освіти, наприклад, три-п'ять 4-х класів на паралелі.
"У переліку є сільські школи, де один четвертий клас, вони не будуть писати всі три предмети, тільки якийсь один. Моніторингове дослідження покаже, наскільки добре діти знають матеріал освітньої програми. У кожній області обрали певну кількість дітей: у міській та сільській місцевостях, у тому числі й в обласному центрі. Укладено репрезентативну вибірку дослідження, щоб з'ясувати, якою є якість освіти випускників початкової освіти, які навчаються відповідно до вимог Нової української школи", – пояснює освітянин.
Загальнодержавний зовнішній моніторинг якості початкової освіти у 2024 році відбудеться втретє. Перші два цикли провели у 2018 та 2021 роках. Головна мета такого дослідження – визначити рівень знань учнів початкових класів.
"Таке дослідження запровадили для того, щоб держава мала інформацію, як наша освіта переходить на стандарти Нової української школи. Цьогоріч вперше моніторинг відбудеться серед учнів, які навчаються за цією програмою. Шляхом їхнього оцінювання хочемо подивитися, наскільки змінилася у нас ситуація в державі", – каже Ігор Опольський.
За даними Українського центру оцінювання якості освіти, результати перших двох циклів свідчили про невисокий рівень знань в учнів. Зокрема, погіршення показників у 2021 році пов'язане з переходом на дистанційну форму навчання через пандемію:
"Треба враховувати, що 2021 рік уже був COVID-19. За три роки, що минули після першого циклу, рівень знань суттєво знизився: різниця середнього балу з читання становить 3,9, а з математики – 3,1. У перших двох циклах вимірювали тільки читацьку і математичну компетентності. Це діти, які не навчалися за програмою Нової української школи. Це загальні результати по Україні", – пояснює освітянин.
Ігор Опольский також зазначив, що у 2024 році додали природничо-наукову компетентність, формат моніторингу – "паперовий".
"Якщо це читацька компетентність, то надається книжка для читання, окремо є тестовий зошит. Діти виконують завдання, які мають прямий зв'язок із життєвими ситуаціями. Наприклад, прокласти маршрут, читати текст, порівнювати фрагменти тощо. Завдання з математики також компетентісні. Кожен тест четвертокласники виконують упродовж 40 хвилин. Природничо-наукова компетентність має дві частини, пишуть по 40 хвилин кожну. Крім тестових завдань, діти мають пройти анкетування. Це для того, щоб розуміти, чому в одній громаді діти знають краще матеріал, а в іншій – гірше", – розповів Ігор Опольський.
Він додав, що результати виконання тестових завдань не будуть відомі учневі чи школі. Оприлюднять лише деперсоніфіковані дані на рівні держави: "Місія цього моніторингового дослідження – відстежувати, наскільки ж успішно відбувається реформа Нової української школи в перших-четвертих класах: як змінюється динаміка, чи успішно діти й вчителі переходять на нові стандарти навчання, як добре володіють ключовими компетентностями здобувачі освіти".
Оцінювання проводять фахівці Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти спільно з Львівським регіональним центром оцінювання якості освіти, органами управління освітою територіальних громад та представниками закладів освіти – учасниками. Результати моніторингу 2024 року оприлюднять у 2025 році.
Читайте також: У Рівному освітяни просять повернути Уласа Самчука в шкільну програму