На Прикарпатті на подвір’ї родини виявили чотири вапнякові блоки, що могли прикрашати церкви княжої доби

Про це повідомляє Суспільне, передає "Еспресо.Захід". 

Чотири вапнякові блоки, ймовірно, із церков княжої доби XII-XIII століть, мають сліди різьби, якою прикрашали тодішні храми. Також два блоки мають чотирикутні отвори, що могли слугувати для металевих ґрат. Науковці припускають, що блоки повторно використовували при будівництві вікон, бійниць, вхідних дверей до веж Галицького замку й огорожі римо-католицького костелу Успіння Пресвятої Діви Марії.

Співробітник відділу археології національного заповідника "Давній Галич" Ігор Креховецький розповів, що про знахідку археологам повідомила представниця місцевої сім’ї Федорович, яка й розповіла, що знайшла на подвір'ї свого брата вапнякові камені.

Креховецький додає - на місці дослідники побачили каміння вапняку, який був одним з будівельних матеріалів для спорудження галицьких церков та монастирів XII-XIII століть. 

"На цих каменях ми знайшли сліди різьби, якою прикрашали галицькі храми, сакральні споруди у той час. Також пізніше блоки могли використовуватися як будівельні матеріали під час будівництва і реконструкції Галицького замку", — розповідає Ігор Креховецький.

Він зазначає, що будинок родини Федорович — під схилом Замкової гори, де була західна оборонна стіна, яка впала внаслідок того, що після турецько-татарського нападу у 1676 році замок був частково зруйнований. 

"Очевидно, каміння походять від заваленої замкової стіни й опинилися на подвір'ї родини Федорович. Ми вважаємо, що це — деструкція оборонної стіни або однієї з веж. У тому місці була судова вежа — одна з трьох основних Галицького замку", — каже археолог.

Неподалік подвір'я Федоровичів, де знайшли блоки, розташовувався римо-католицький костел Успіння Пресвятої Діви Марії, на місці якого зараз стоїть народний дім.

"Розглядаємо ще версію, що у XVII столітті з цього каменя могла бути огорожа навколо костелу", — говорить Ігор Креховецький.

Лише один із віднайдених блоків вцілів. Решта — фрагменти, які вже перенесли у фондосховище національного заповідника "Давній Галич". Зі слів Ігоря Креховецького, щоб доставити вцілілий блок, потрібна техніка. На двох блоках виявили також чотирикутні отвори, які могли використовувати для залізних ґрат. 

"Ми плануємо ще провести поверхневе дослідження. Можливо, щось вдасться виявити", - сказав Креховецький.

• У Львівській громаді реставрують унікальну дерев’яну церкву XVIII століття