Мізерні плюси для енергетики і величезні збитки для природи: екологи б'ють на сполох через будівництво каскаду ГЕС на річці Прут

Про це повідомляє WWF-Україна.

"На території Матеївецької громади (Коломийський район) Івано-Франківської області планують зведення каскаду гідроелектростанцій на річці Прут. Ця ініціатива вже викликала занепокоєння серед екологів та природоохоронних організацій, зокрема експерти Всесвітнього фонду природи WWF-Україна виступають проти такого будівництва, посилаючись на значні екологічні ризики та загрози для євроінтеграційного курсу України", – кажуть у WWF-Україна.

Запланований каскад ГЕС на Пруті, Фото: WWF-Україна

За даними організації, наразі триває процедура стратегічної екологічної оцінки (СЕО) для проєкту, відповідний звіт вже оприлюднено у реєстрі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України. Про це повідомив аналітик ГО "Українська природоохоронна група" Петро Тєстов.

Як будівництво ГЕС може загрожувати екосистемі річки Прут

Петро Тєстов вбачає у планах будівництва ГЕС на Пруті серйозну загрозу для довкілля, а також ризики для міжнародного іміджу України та її євроінтеграційного курсу, який передбачає дотримання високих екологічних стандартів.

Позицію еколога поділяють і експерти WWF-Україна. Фонд послідовно виступає проти будівництва нових гідроелектростанцій на гірських річках Карпат, до яких належить і Прут.

"Фахівці Фонду неодноразово наголошували на тому, що будівництво ГЕС призводить до фрагментації річкових екосистем, порушення гідрологічного режиму річок та шляхи міграції для водних організмів і втрати біорізноманіття”, — зауважує керівниця напряму “Вода” WWF-Україна, кандидатка географічних наук Оксана Коноваленко.

Ця ділянка річки Прут має унікальну екологічну цінність

У WWF-Україна підкреслюють, що такі проєкти суперечать зобов'язанням України в рамках міжнародних конвенцій та права Європейського Союзу у сфері охорони природи:

"Відмінний екологічний стан  масиву поверхневих вод Прута під загрозою. Звертаючись до Плану управління річковим басейном Дунаю на 2025-2030 роки, затвердженого Кабінетом Міністрів України (відповідно до європейських директив), можна побачити, що ділянка, де планується будівництво, належить до масиву поверхневих вод, який знаходиться у  "відмінному" екологічному стані. Цей факт підкреслює унікальну екологічну цінність даної території",  - зазначають в організації.

План управління річковим басейном Дунаю (ПУРБ)  також демонструє, що погіршення екологічних показників річки Прут починається саме біля греблі вже існуючої Снятинської ГЕС.  Це є наочним прикладом негативного впливу подібних споруд на річкові екосистеми та є прямим свідченням того, що будівництво нових ГЕС може призвести до погіршення поточного "відмінного стану" річки, що йде всупереч урядовому документу — ПУРБ. 

Енергетична доцільність будівництва ГЕС на Пруті - сумнівна

За оцінкою екологів, енергетична доцільність будівництва ГЕС на Пруті сумнівна.

"Заявлена потужність планованої малої гідроелектростанції (МГЕС) є мізерною в масштабах загального енергозабезпечення регіону чи країни. Виникає логічне питання щодо альтернативних, менш шкідливих для довкілля, способів генерації енергії. Наприклад, в Коломийському районі існують значні можливості для розміщення сонячних електростанцій (СЕС), які не несуть таких руйнівних наслідків для річкових екосистем", - пояснюють у WWF-Україна.

Крім того, проєкт суперечить європейським підходам та може призвести до бюджетних втрат у майбутньому.  Зокрема, Закон ЄС про відновлення природи (EU Nature Restoration Law) ставить за мету повернути 25 000 кілометрів річок до стану вільної течії до 2030 року. У своїй Водній стратегії Україна також говорить про необхідність відновлення течії річок. Щобільше, глобальна мети ініціативи Freshwater Challenge передбачає відновлення 300000 км фрагментованих річок у всьому світі до 2030 року. 

"Таким чином, будівництво каскаду ГЕС на Пруті сьогодні може обернутися значними бюджетними витратами для майбутніх поколінь на їхній демонтаж, аби відповідати європейським екологічним нормам та відновлювати природний стан річок", - зазначають в організації. 

дамба на річці Прут, Фото: Ганна Пушкар, WWF-Україна

Нині на річках басейну Пруту і Сірету вже є понад 60 перешкод, що порушують екосистему

У 2024 році під час дослідження у басейнах річок Прут та Сірет Чернівецької області було виявлено близько 60 перешкод, які блокують їхню вільну течію. Цю роботу здійснили спільно WWF-Україна та Басейнове управління водних ресурсів (БУВР) річок Прут та Сірет за активної участі місцевих громад.  Робота виконувалась завдяки  міжнародному європейському проєкту "Відкриті річки", який підтримує нідерландський фонд-грантодавець Open Rivers Programme.

Важливою частиною роботи стало залучення місцевих громад. Зокрема, було отримано близько 50 відгуків від громад, які зацікавлені у можливості відновлення вільної течії річок свого регіону. Адже саме річки з вільною (природною) течією здатні забезпечувати нас чистою водою та зменшити негативний вплив зміни клімату.

"Плани будівництва нових ГЕС на річці Прут є вкрай недоречним та небезпечним для її екосистеми. Дослідження WWF-Україна в басейнах Пруту та Сірету виявило численні існуючі перешкоди, багато з яких є застарілими та напівзруйнованими і вже завдають шкоди екосистемам та створюють загрозу для місцевих громад: через їхню зношеність підвищується ризик руйнування і виникнення небезпечних ситуацій, погіршується гідроморфологічний стан річок. Замість будівництва нових перешкод зусилля слід спрямувати на демонтаж застарілих споруд та відновлення вільної течії річок, що відповідає запитам місцевих громад та європейським екологічним стандартам", — каже керівниця напряму "Вода" WWF-Україна, кандидатка географічних наук Оксана Коноваленко.