Місцеві податки в руках громад: реальний інструмент для зростання. Блог Ірини Гримак

Адміністрування місцевих податків і зборів органами місцевого самоврядування в європейських країнах, таких як Німеччина, Франція чи Польща, вже давно стало практикою ефективного наповнення місцевих бюджетів в інтересах розвитку територій і громад. В цих країнах податкові надходження в місцеві бюджети складають  приблизно 30-40% всіх поступлень, в той час, як в Україні в силу різних причин цей відсоток є незначним. Наші громади зацікавлені у збільшенні поступлень до своїх бюджетів від місцевих податків, адже частина з них йдуть виключно на розвиткові проєкти, а саме: модернізацію інфраструктури, ремонти тощо. Так, у 2024 році загалом понад 65% опитаних представників громад висловились в підтримку поступової передачі повноважень з адміністрування місцевих податків і зборів від державних податкових інспекцій до органів місцевого самоврядування. 

Підготовка законодавчої основи для збору місцевих податків

Щоб громади могли самостійно збирати місцеві податки, потрібно закласти законодавчі основи для цього. Такі зміни стали б логічним кроком фінансової децентралізації, розпочатої в 2015 році. 

Перша спроба в цьому напрямку була зроблена народними депутатами минулого року.  У березні 2024 року у Верховній Раді був зареєстрований законопроєкт №11067 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів щодо вдосконалення адміністрування податку на майно". Він передбачав посилення фінансової спроможності громад шляхом змін у системі адміністрування податку на майно. Автори законопроекту пропонували ці зміни впровадити протягом декількох років, починаючи з  2025 року. Мінфін і Мінцифри, однак, не підтримали законопроект та відправили його на доопрацювання. Перед усім тому, що реалізація цієї ідеї потребує від держави та громад тривалої підготовчої роботи та фінансових видатків, які в умовах війни навряд чи може собі дозволити наша країна. Серед іншого, громадам необхідно навчити фахівців, збільшити витрати на оплату праці, провести інвентаризацію та скласти відповідні реєстри, а також узгодити їхню роботу з державними фіскальними органами. За даними уряду, зараз лише близько 10% громад володіють необхідним ресурсом для цього та можуть виконати всі підготовчі роботи. Тому  навіть якщо й буде створена необхідна законодавча база, сподіватись на швидку практичну реалізацію ідеї передачі органам місцевого самоврядування функції адміністрування місцевих податків та зборів поки не доводиться. 

Налагодження обліку платників податків і зборів

Задля покращення якості фінансових надходжень для громад на сучасному етапі важливо налагодити облік платників місцевих податків і зборів та наповнення інформаційних баз про об’єкти та суб’єктів оподаткування. Майже половина опитаних представників громад  (49,8%) зазначили, що проводять інвентаризацію та актуалізацію даних про об’єкти нерухомості та земельні ділянки, а також здійснюють звірку цих даних з даними державних реєстрів та з власниками майна.  Інші громади не ведуть такої роботи, що може негативно впливати на стан надходжень місцевих податків до бюджетів громад.

Робота громад з налагодження обліку платників місцевих податків і зборів та наповнення інформаційних баз про об’єкти та суб’єктів оподаткування  часто гальмується внаслідок відсутності розуміння її важливості  та підтримки з боку обласної влади. Наприклад, влада на Львівщині майже самоусунулась від організаційної та фінансової підтримки громад в питанні створення дієвих інструментів для координації адміністрування місцевих податків та зборів. Так, в обласній програмі  «Цифрова Львівщина» на впровадження системи електронних реєстрів громад, які мають скласти основу для адміністрування місцевих податків та зборів, в 2025 році передбачено лише мільйон гривень. Чиновники публічно задекларували, що громади мають самі закупити  програми для  адміністрування місцевих податків, бо це, як вони вважають, для них «історія про інвестиції». Мільйон гривень, натомість, передбачено лише на випадок, якщо громада бідна, то область «трішки докладе співфінансування». А як бути, наприклад, Яворівській громаді, яка не вважається ні бідною, ні багатою, але є найбільшою серед громад Львівщини за кількістю населених пунктів, які увійшли до її складу - 82? Очевидно, що така громада серед перших потребує підтримки і додаткової уваги з боку обласної влади в питанні формування електронних реєстрів платників податків на майно.  Така позиція чиновників, як на мене, не є державницькою, адже йдеться про розвиток громад, який є основою благополуччя всього нашого регіону.  

Проблеми комунікації між громадами та податковими інспекціями

Інше важливе питання для громад – це налагодження ефективної комунікації між ними і  податковими інспекціями. Останні станом на зараз виконують функції сервісної служби і дбають перед усім про наповнення зведеного державного бюджету. Фіскальні державні органи повинні надавати громадам інформацію щодо нарахування та сплати податків платниками, але часто ця норма не дотримується. Це негативно впливає на процес планування та виконання бюджетів громад.

Здавалось би, обласна влада повинна в цій ситуації взяти на себе роль модератора в налагодженні дієвого діалогу між громадами і податковою.  Однак, і я про це неодноразово вже писала, остання не виконує цієї важливої ролі. Так, наприклад, на Львівщині, не створено комунікаційного майданчика, на якому б обговорювались та вироблялись спільні підходи до проблеми адміністрування місцевих податків та зборів за участю всіх зацікавлених сторін. Тому громади пробують самотужки налагодити  співпрацю з податковою  з метою підвищення податкових поступлень до місцевих бюджетів, і навіть в деяких питаннях якщо й не перебирають на себе функції останньої, то стараються наблизити їхню роботу до людей. 

Приклади успішних ініціатив громад у адмініструванні місцевих податків

Громади, які вже зараз готуються до адміністрування місцевих податків, демонструють позитивний приклад для інших. Їхні зусилля сприяють зміцненню самостійності та фінансової стабільності місцевого самоврядування, що є основою для сталого розвитку всього регіону.

Львівська громада, наприклад, щороку виділяє немалі кошти на оплату листів з повідомленням про сплату місцевих податків, які розсилаються податковою інспекцією. Але чиновники міськради визнають, що якщо платник змінив свою адресу, то ці листи можуть не дати очікуваного ефекту. Також  містянам доступний ряд спеціальних електронно-інформаційних сервісів для розрахунку та сплати місцевих податків: на сайті міської ради розміщено цифровий калькулятор для розрахунку сум податку на нерухоме майно для фізичних та юридичних осіб, діє послуга онлайн-консультанта з податку на нерухомість, оплатити місцеві податки можна на порталі мешканця Львівської міської ради можна здійснити сплату місцевих податків та ін. 

Інший  підхід запропонувала Червоноградська громада. В партнерстві з місцевим бізнесом і науковцями  створено зручний сервіс для отримання мешканцями інформації про  місцеві податки та їхньої сплати: в чат-боті «Місцеві податки Шептицького» можна написати своє прізвище, ім'я, по-батькові і побачити чи є заборгованість і одночасно її сплатити.  Цю ініціативу підхопили інші громади Львівщини. Так, на початку 2025 року аналогічні сервіси запрацювали в Моршинській і Дрогобицькій  громадах.  

Проведений аналіз дозволив мені, як депутатці Львівської обласної ради і голові фонду «Львівщина» сформулювати ряд ініціатив, покликаних сприяти громадам у зміцненні їхньої самостійності та фінансової стабільності до моменту законодавчого оформлення завершення процесу фінансової децентралізації в Україні. Вже на найближчій сесії Львівської обласної ради планую звернутись до колег-депутатів з проханням підтримати звернення щодо перегляду критеріїв відбору громад для участі у програмі «Цифрова Львівщина» в частині впровадження системи електронних реєстрів та збільшити фінансовий ресурс підтримки з обласного бюджету на ці цілі. Натомість перед експертами фонду Ірини Гримак «Львівщина» поставлено завдання вивчення та популяризації кращих практик громад у адмініструванні місцевих податків та співпраці з податковими інспекціями, в тому числі налагодження обміну досвіду між громадами нашої області. 

Про авторку. Ірина Гримак, депутатка Львівської обласної ради, засновниця Фонду "Львівщина".

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів