Через конфлікт "смотрящих" вугільна фабрика "Червоноградська" на Львівщині не має контрактів та опинилася в боргах перед працівниками, — ЕП
Попри 40% державної частки, вуглефабрика "Червоноградська" зупинилася через конфлікт "смотрящих" й залишилася без управління, контрактів, сировини та накопичила борги із зарплат
Про це повідомила "Економічна правда".
Вуглезбагачувальна фабрика "Червоноградська" опинилася у скрутному становищі. За даними співрозмовників "Економічної правди", у підприємства відсутні угоди на збагачення вугілля, через що воно накопичило багатомісячні борги перед працівниками. Крім того, джерела зазначають, що обладнання перебуває у передаварійному стані, а постачання сировини повністю припинено з листопада 2025 року.
Про ситуацію виданню повідомив представник однієї з державних компаній: "Через відсутність державного контролю та керування різними "смотрящими" колись важливе для економіки підприємство перебуває в глибокій кризі. Компанія не працює, не має угод на збагачення вугілля і накопичила низку критичних проблем".
ЕП підкреслює, що зупинка або нестабільна робота фабрики б'є по всьому виробничому ланцюгу – від видобутку до генерації електроенергії. У штатному режимі "Червоноградська" мала б збагачувати сировину для держпідприємств "Львіввугілля" та "Волиньвугілля", яка далі постачається на ТЕС "Центренерго". Натомість, за словами учасників ринку, замість збагачення левову частку діяльності фабрики останнім часом становила схема зі змішування рядового вугілля з накопиченими роками шламами.
Читайте також: Від успадкованих збитків до підозри у розтраті 1,1 млн грн: Львіввугілля під керівництвом Павла Овчіннікова
Як підприємтсво опинилося в скрутному становищі
Пояснюючи причини занепаду активу, журналісти нагадують, що збудована наприкінці 1970-х років фабрика (з потужністю 9,6 млн тонн на рік) раніше функціонувала як єдиний виробничий комплекс із західноукраїнськими шахтами. У 1990-х роках видобувні потужності відійшли до державних об'єднань, а сама "Червоноградська" стала частиною ПАТ "Львівська вугільна компанія".
Як пише видання, у різні періоди підприємство перебувало під впливом різних груп. У 2000-х роках актив контролював ексміністр вугільної промисловості Віктор Тополов, а згодом — структури ексдепутатки Наталії Королевської, що й досі формально володіють понад 60% акцій материнської компанії.
Фактична зміна контролю відбулася у 2015 році через запуск процедури банкрутства за мізерний борг обсягом 11 млн грн. За інформацією ЕП, тоді управління активом через розпорядника майна перейшло до орбіти впливу ексрадника міністра енергетики Андрія Венгрина.
З 2018 року "Червоноградська" перебуває у процедурі санації. У наступні роки вплив на неї частково перейшов до структур ексдепутата Євгенія Геллєра, який закріпився на фабриці через призначення лояльного керівництва. Згодом, як повідомляють співрозмовники ЕП у профільному міністерстві, баланс сил знову змістився на користь групи Венгрина.
"Коли Геллєр зайшов на "Центренерго" (за президентства Зеленського), вони поставили свого директора і фактично контролювали фабрику. Останнім часом цей вплив зменшився і більше контролю повернулося до Венгрина", – зазначає співрозмовник ЕП в Міненерго.
Наразі контроль над підприємством здійснюється через судові процеси щодо призначення арбітражних керуючих. Видання повідомляє, що нещодавно суди скасували призначення двох керівників санації, яких джерела пов'язують з групами Венгрина та Геллєра. Тепер нового розпорядника має визначити комітет кредиторів.
"Економічна правда" попри те, що державі належить майже 40% акцій фабрики, вона наразі дистанціювалася від управління підприємством.
- Львівобленерго планує за борги відключити "Львіввугілля"
- Актуальне
- Важливе