Попри вже відомі зміни, є низка нюансів. "Еспресо.Захід" розповість про них докладніше.
З моменту набуття чинності закону чоловіки від 18 до 60 років зобов’язані самостійно звернутися до ТЦК та СП, аби оновити свої облікові дані. На це військовозобов’язаному дають 60 днів. При цьому в людини є кілька варіантів, аби це зробити:
Прийти безпосередньо до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Оновити облікові дані через ЦНАП.
В електронному кабінеті призовника, який має працювати з червня 2024 року.
Тобто відтепер правило "немає повістки – можна не йти в ТЦК" не працює. Понад те, якщо військовозобов’язаний не оновить свої дані в зазначений термін – його чекатиме штраф.
Якщо зараз громадяни не в Україні, то вони можуть відправити інформацію до ТЦК через електронну пошту, подзвонити туди або зареєструвати електронний кабінет і оновити дані в ньому
Військовозобов’язані мають носити при собі військово-облікові документи. На вимогу працівника ТЦК чоловік має надати ці документи (військовий квиток, до прикладу). У разі відмови людину можуть затримати. Представник ТЦК або поліцейський зобов'язані фіксувати процес перевірки документів на камеру або телефон.
Як зазначено в новому законі, громадяни України, які постійно проживають за кордоном, зобов’язані стати на військовий облік. Поки що не дуже зрозуміло, як це має відбуватися. Над цим ще працюватиме Кабмін.
Без облікових документів чоловіків позбавлятимуть певних адміністративних послуг – зокрема, вони не зможуть виготовити паспорт чи закордонний паспорт.
Зміни торкнулися й процесу вручення повісток. До прикладу, повістка буде вважатися врученою:
Під розписку засобами поштового зв’язку.
У разі проставлення в поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати вимогу чи відмітки про неможливість вручення вимоги особі з інших причин.
Якщо громадянин добровільно протягом 10 календарних днів від дня вручення не виконав вимоги ТЦК СП, щодо порушника застосовують заходи впливу у вигляді позбавлення права керування автомобілем на строк до виконання вимоги ТЦК СП. Рішення про позбавлення прав приймає суд, воно застосовується в разі, якщо поліція не змогла фізично доставити людину до центру комплектування.
19 грудня Зеленський на пресконференції за підсумками 2023 року заявив, що Генштаб звернувся з питанням мобілізації додаткових 450-500 тис. українців. 25 грудня 2023 року Кабмін вніс до Ради законопроєкт про вдосконалення процедури мобілізації.
8 січня на засіданні Комітет Верховної Ради з питань антикорупційної політики визнав урядовий законопроєкт про мобілізацію таким, що містить корупційні ризики. Тож 11 січня законопроєкт про мобілізацію повернули уряду на доопрацювання без розгляду в парламенті.
Омбудсмен Дмитро Лубінець стверджує, що деякі положення законопроєкту про мобілізацію порушують Конституцію, міжнародні зобов'язання України та права людей.
Наприкінці січня уряд вніс до Ради оновлений законопроєкт про мобілізацію. Однак комітет ВР із питань антикорупційної політики на засіданні 5 лютого знову визнав документ таким, що містить корупційні ризики.
Верховна Рада Україні на засіданні 6 лютого підтримала продовження воєнного стану та загальної мобілізації ще на 90 днів – до 13 травня 2024 року.
7 лютого ВР підтримала в першому читанні урядовий законопроєкт №10449 про посилення мобілізації.
10 квітня стало відомо, що оборонний комітет ВР виключив питання демобілізації із законопроєкту про мобілізацію. Уряд має напрацювати окремий законопроєкт про демобілізацію. Речник Міністерства оборони Дмитро Лазуткін уточнив, що комітет ВР із питань нацбезпеки й оборони України рекомендував розробити законопроєкт про демобілізацію військових протягом 8 місяців.
На засіданні Верховної Ради 11 квітня нардепи ухвалили законопроєкт про мобілізацію в цілому. За це віддали свої голоси 283 нардепи.