Про це пишуть Незламні, передає "Еспресо.Захід".
47-річний Василь Курилович із міста Борщів, що на Тернопільщині. До великої війни був лісником.
"Зраненька я вже був в лісі, слухав як він прокидається. Я люблю ліс і відчуваю його. Серед дубини можна зарядитися такою енергією, як ніде інде", — розповідає Василь про справу свого життя. Торік на початку літа лісникові вручили повістку. Каже: "Я пішов, не вагаючись. Не тікав і не ховався. І то було правильно. І навіть якби я міг повернути час назад — все одно пішов би воювати".
У війську Василь стає кулеметником. Воює у складі 14-ї штурмової бригади "Червона калина" Нацгвардії. Бере участь у контрнаступальних діях на Запорізькому напрямку. Однак служити Василеві випадає недовго. Вже на початку жовтня він отримає важке поранення, внаслідок якого втратить обидві ноги. Пригадує як це було.
Василь з побратимами ніс варту на спостережному пункті. Прилетів ворожий снаряд. Уламки боєприпасу вбили одного воїна та поранили ще двох. Під час евакуації Василь трохи відстав від своєї групи й потрапив під удар дрона-камікадзе. Чоловікові одразу відірвало праву ногу та сильно пошматувало скалками інші кінцівки. Побратими наклали йому турнікети, пообіцяли, що повернуться і рушили далі. Василь залишився сам-один. Якоїсь миті йому здавалося, що це кінець. Але згодом думки про 9-річну донечку і 8-річного сина змусили батька зібрати всю свою волю в кулак та дали йому сил дочекатися евакуації. Розповідає: "Я тримався заради своєї малечі. Подумав, а як вони будуть без мене. Тож пообіцяв і собі, і малим повернутися та стати кіборгом".
До лікарні Василя доправили через 8 годин після поранення. Турнікети надто довго стискали тканини лівої ноги й ті вже почали відмирати. Тому медикам довелося ампутувати і цю кінцівку захисника. До Центру "Незламні" Василя доправили в середині листопада. Спершу наші хірурги сформували кукси та загоїли рани. Далі із захисником взялися працювати фізичні терапевти. Вчили тримати баланс та вертикалізуватися: пересідати з ліжка на крісло колісне та обслуговувати себе в побуті. "Василь виявився старанним пацієнтом. Він є впертим до життя. До всіх завдань, які я йому даю, він докладає надзусиль. А тому за місяць він вже повністю адаптувався до крісла колісного і міг самостійно закривати всі свої потреби", — ділиться успіхами пацієнта наш фізичний терапевт Всеволод Дребот.
Ампутація у Василя подвійна і до того ж — дуже висока. Допомогти йому знову ходити може остеоінтеграція. Це сучасний метод протезування, за якого пацієнту під час операції вживлюють в кістку імплант, до якого згодом кріплять штучну кінцівку. Остеоінтеграція дає змогу відчувати поверхню під штучними ногами і краще ними керувати. У випадку Василя - це єдиний прийнятний варіант. А наші ортопеди-травматологи вже мають успішний досвід такого протезування. Зараз Василь готується до майбутнього втручання. Він щодня тренується, зміцнює мʼязи тазового дна, спини та рук, аби згодом мати сили опанувати протези.
"Я свою маленьку часточку і кров за волю і незалежність уже пролив. Але кажу, що буду ще воювати, хай тільки ноги від Термінатора візьму. Бо, щоб перемогти, ми маємо всі мобілізуватися. Ворог дуже сильний. То війна за життя і долучитися має кожен. Я дуже хочу побачити перемогу України стоячки і обійнявши своїх діток", — ділиться думками захисник.