Львівський історичний музей. Чи варто підтримати надання йому статусу національного?

Національними в загальноєвропейському та світовому контексті іменують далеко не всі заклади культури чи освіти

Львівська обласна рада підтримала ініціативу надати Львівському історичному музею статус "національний" та проголосувала за звернення щодо цього до Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства культури та інформаційної політики України.

Кому і чому надають цей статус?

"Еспресо.Захід" звернувся з таким питанням до директора Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка ("Дім Франка") Богдана Тихолоза.

"Для інституції статус національної – це передусім юридична категорія, визначена Указом Президента України "Про Положення про національний заклад (установу) України, – каже Богдан Тихолоз. – Цим положенням чітко регламентовано підстави для надання статусу національного: загальнодержавне і міжнародне визнання, розроблення і реалізація державних програм; наявність сучасної матеріально-технічної бази і визнаних фахівців та їх авторських шкіл. 2017 року цей перелік був доповнений вимогою щодо доступності приміщень і будівель, що відповідає принципам безбар’єрності та інклюзивності. Водночас історично склалося так, що "національними" в загальноєвропейському та світовому контексті іменують далеко не всі заклади культури чи освіти, а лише найбільш знакові та авторитетні, ті, які репрезентують культурну спадщину певного народу чи держави загалом. У цьому сенсі національні музеї, театри, бібліотеки, університети – це своєрідні візитівки держави, а слово "національний" у їхніх офіційних найменуваннях – це найвища планка і знак якості. Принаймні так би мало бути".

Тож чи підходить під ці параметри Львівський історичний музей?

Наразі музей налічує понад 370 тис. експонатів, зокрема деякі з них є світового значення. Окремі музейні пам’ятки та колекції експонувались на виставках у Нью-Йорку, Лондоні, Відні, Парижі, Празі, Варшаві та інших містах Європи.

Проте не варто вважати, що Львівський історичний музей – це просто виставкова споруда, вкрита старим пилом. Заклад впроваджує в життя різноманітні важливі проєкти. Наприклад, був виставково-освітній проєкт "Historia magistra vitae est. Наша державність" (2021). Він зосереджується на вивченні традицій української державності впродовж IX-XXI ст. Провідною ідеєю є демонстрування основних форм української держави шляхом поєднання класичних музейних підходів (виставки) та едукаційних програм.

Львівський історичний музей за своїм сенсом, формою і змістом є національним, оскільки репрезентує історію України як держави, її роль у історії Європи та світу загалом. Сьогодні як ніколи стоїть гостро питання про надання статусу "національний" такій інституції. Це було б дуже логічно, щоб Львівський історичний музей мав би такий статус. По-перше, це надало б більше можливостей для розвитку музею, по-друге, навіть той факт, що російська ракета цілеспрямовано влучила у сектор музею (Історико-меморіальний музей генерал-хоружного УПА Романа Шухевича) вказує на його важливість з погляду української національності, яку Росія хоче знищити.

"В жодному разі не можна девальвувати поняття національного – особливо в умовах смертельної загрози національній культурі, державі, ідентичності з боку російських агресорів. Національними можуть бути лише ті інституції, які є національними за суттю і слугують ефективними інструментами державної політики у сфері національної культури, освіти, науки, мистецтва, історичної пам’яті, – каже Богдан Тихолоз. – Тож ми маємо чітко виокремлювати, що має право гордо носити статус "національний", а що ні.

Вікторія Мартинчук