Депутати відклали ухвалення кредиту для Львова, щоб обговорити збільшення коштів на критичну інфраструктуру

Про це в коментарі Еспресо.Захід повідомила депутатка Уляна Пак.

На сесію Львівської міськради 28 травня мали виносити ухвалу щодо затвердження переліку публічних інвестиційних проєктів, які мають здійснюватися за кредитні кошти. Однак через розбіжності думок депутатів питання вирішили перенести на наступний розгляд.

Як повідомила Уляна Пак, це сталося через різне трактування поняття критичної інфраструктури: "Одні колеги вважали, що до критичної інфраструктури входять лише теплопостачання, водопостачання та інженерні комунікації. Інші ж говорили, що до кричночної інфраструктури можна віднести ремонти магістральних доріг та медичних закладах, будівництво нових садочків і шкіл".

Кредит збільшили, але й правки врахували

Ще під час засідання комісії з питань законності, її голова Уляна Пак пропонувала підвищити кредитні витрати для на розподілену генерацію.

За словами Пак, депутати частково дослухалися до цієї пропозиції. Однак замість збільшення сфери на півмільярда гривень, депутати зійшлися на рішенні виділити додаткові 322 млн грн для п’яти модульних котелень, кожна з яких від 5 до 10 МВт. 

Крім того, модульні котельні зможуть забезпечити не лише тепло взимку, але й стабільне водопостачання гарячої води впродовж літа під час гідравлічних випробувань теплових мереж.

Також депутатка Пак нагадала, що кожного року місто потребує заміни мереж водопостачання і теплопостачання через зношування трубопроводів.

"Довжина мереж міста є суттєвою і зношеність на сьогодні – серйозною, тому кількість кілометрів, які ми повинні замінювати кожного року є набагато більшою, ніж ми маємо зараз змогу профінанастувати. Тому важливо, що на модернізацію мереж водопостачання і теплопостачання також передбачені кредитні кошти", – пояснила Уляна Пак.

Водночас разом зі збільшенням фінансування критичної інфраструктури зросте і сума кредиту з попередньо проєктованих 1,4 млрд грн до 1,7 млрд грн. Але більше половини кредитних коштів – понад 900 млн грн спрямують саме на критичну інфраструктуру. Інші видатки стосуватимуться будівництва шкіл та дитячих садочків та ремонту медичних закладів.

"Кредит в останній редакції складав близько 1,7 мільярда, адже були скориговані деякі видатки, які заплановані на сферу освіти. Було розуміння, що не буде можливості освоїти деякі видатки до кінця 2026 – початку 2027 років", - розповіда Уляна Пак.

• Раніше 27 травня на пленарному засіданні Верховної Ради України народний депутат Європейської Солідарності Микола Княжицький заявив, що влада та місцеве самоврядування не готують країну до реальних енергетичних викликів наступної зими