Дитячий хірург з львівського "Охматдиту" Кирил Лапшин чотири місяці був на стажуванні в одній з клінік Баварії. Ця клініка - приблизно як той же "Охматдит", хірургічна допомога тут надається як дорослим, так і дітям. Тут львівський лікар ознайомлювався з європейською моделлю лікування хірургічних захворювань і вдосконалював свої вміння, щоб надавати допомогу маленьким пацієнтам "Охматдиту" на ще якіснішому рівні.
Для цього йому треба було отримати тимчасовий дозвіл на роботу у Німеччині, що передбачає складання двох іспитів із знання німецької мови – загальної і медичної. Кирил Володимирович фактично працював молодшим лікарем (Assistenzarzt) і сьогодні ділиться враженнями про німецьку медицини зсередини, передає "Еспресо.Захід".
Перше, що кидається в очі, це розвинута діджиталізація лікарні. Українські клініки в цьому аспекті знаходяться зараз тільки на початковому етапі. Всюди є комп’ютери, які з’єднані у єдину комп’ютерну мережу. Функціонал останньої вражає: після введення свого персонального логіна і пароля, лікар отримує доступ до різноманітних програм, які контролюють усі важливі складові лікувального процесу: від первинної документації при госпіталізації пацієнта, призначення аналізів, зручному огляду різноманітних інструментальних обстежень (рентген, УЗД, ендоскопія) і до консилярних висновків суміжних спеціалістів та логістики запланованих операцій. Медсестри фіксують виконані лікарські призначення, лікарі вносять дані усіх обстежень, процедур і операцій, радіологи у своїй програмі вносять зображення проведених обстежень. Усі програми пов’язані між собою, що дає змогу отримати доволі повне уявлення про пацієнта, навіть не оглянувши його! Також це помітно економить робочий час медпрацівників.
Фото: Кирил Лапшин
Для безперебійного функціонування комп’ютерної мережі в лікарні існує спеціальний ІТ-підрозділ. Спеціалісти останнього усувають збої у роботі комп’ютерів. Це може відбуватися в режимі віддаленого доступу або якщо поломка жива, то ІТ-працівник усуває помилку безпосередньо на місці. До речі, заміна картриджів до друкарки - це теж сфера компетенції ІТ-служби лікарні.
Кожне відділення, всі операційні, адміністрація працюють як єдиний механізм, в якому всі алгоритми відпрацьовані до деталей. Один хворий виписується, інший поступає, всі процеси відбуваються дуже швидко і всі у команді клініки знають, що робити, всі знають свої функціональні обов’язки і послідовність кроків. Клініка працює, як швейцарський годинник.
Рівень складності оперативних втручань високий, хоча це не університетська клініка великого міста. Наприклад, хірурги без проблем справляються із пухлинними процесами черевної порожнини, що передбачає виконання об’ємних, важких операцій. Ортопеди-травматологи протезують кульшові, колінні суглоби. І ці операції виконуються рутинно. Лікарі володіють доброю підготовкою і великим досвідом. Німецькі хірурги мають широкий арсенал операцій.
На мою думку, різниця полягає не в тому, що німецькі спеціалісти здібніші і кращі від українських. Головна причина полягає у фінансуванні медичної галузі Німеччини. З одного боку, німецька клініка забезпечена всім обладнанням, інструментарієм і розхідним матеріалом для виконання складних оперативних втручань. З іншого боку, навчання (курси, стажування, конференції тощо) працівникам лікарні оплачує держава.
Якщо порівнювати операції при базових хірургічних захворюваннях, як, наприклад, апендицит, холецистит, черевна грижа, то українська хірургічна школа, на мою думку, нічим не поступається німецькій, просто в Німеччині більше технічних можливостей, кращі санітарні умови, чіткіші алгоритми дії. Для хірурга тут є все для роботи: від сучасного обладнання в операційній до спецодягу та канцелярії. Тому і результати лікування кращі, менше ускладнень.
Усе у клініці дуже відкрито обговорюється, клінічні випадки розбираються двічі на день на традиційних "п'ятихвилинках". Це дуже цікаво як для хірурга зі стажем, так і для новачків, інтернів, це чудова можливість дізнатися щось нове. Тут представляють повний пакет даних кожного пацієнта - КТ, МРТ, лабораторні дані, часто тривають дискусії, можна запросто висловити свою думку, якщо ти її маєш і вона відрізняється від думки колег. Усе дуже прозоро, тут все проговорюється.
Дуже сподобалася комунікація між медиками в Баварії. Тобто я міг запросто взяти телефон і подзвонити своєму колезі в іншій клініці, не знаючи його особисто, просто представитися, коротко описати проблему і запитати його думку. На тому кінці дроту мені завжди привітно підказували рішення моєї проблеми.
Фото: Кирил Лапшин
Те саме відбувається і зі складнішими випадками. Можна запросто знайти телефон клініки, яка займається вузькоспеціалізованою допомогою, і зателефонувати туди, отримати консультацію для свого хворого. Тут так прийнято, не треба залучати адміністрацію і вести тривалі переговори. Те саме і з переведенням пацієнтів з однієї клініки в іншу. Так, тут теж є труднощі з місцями у клініках (вони бувають переповнені), але не буває так, щоб одна клініка казала іншій, що не прийме хворого.
За весь період перебування у лікарні я не чув, щоб якийсь лікар кричав на пацієнтів або на свого колегу. Там так не заведено, можуть хіба що зробити акцент у тоні розмови, що є показником того, що щось не подобається.
Під час прийому на роботу, під час випробувального терміну німці перш за все дивляться не стільки на резюме, престижність вишу, який ти закінчив, скільки перевіряють особисті здібності: як лікар може працювати в команді, взаємодіяти з іншими, вмотивованість, заангажованість у роботу і емпатію, тобто здатність реагувати на потреби хворої людини і бажання їй допомогти.
Вони вважають, що необхідні знання можна здобути в процесі роботи, але відсутність цих особистих рис не дасть змоги лікарю стати частиною єдиного годинникового механізму лікарні, який потрібен для її злагодженого функціонування.
"Знаючи потенціал і відданість професії українських лікарів, я вірю, що українську медицину чекає світле майбутнє, не дивлячись на всі складнощі та виклики, які постають перед нею сьогодні", - каже Кирил Лапшин.
Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку
Фото: Кирил Лапшин