Загорілося червоне світло. Маршрутка зупинилася біля стихійного ринку. Водій відкрив двері для особливого пасажира. Це був його друг з кульком картоплі.
– Іване, дай Боже! – сказав той і спробував піднятися на одну-дві сходинки маршрутки.
Та один необережний рух і той дешевий поліетиленовий пакет порвався. Декілька картоплин висипалися у салон.
– Ігорку, тримай другий кульок! – сказав водій замість того, щоб звично кричати.
– Не треба, я тобі лишу, дивись, яка гарна й велика бульба!
– Та ні, не треба... – почав відмовлятися водій, але придивився до тої бульби і думка змінилася. – А може, чекай, давай куплю.
Читайте також: Юрій Мартинович. Фіолетова дівчина
Друг усміхнувся.
– Бери, я тобі її тут лишу. Завтра заплатиш. Зелене світло, їдь.
Справді, загорілося зелене світло. Друг вийшов. Двері зачинилися і ми поїхали. Та за тих тридцять секунд простою у маршрутці встиг з'явився почесний гість – картопля під ногами і в кульку.
Ось так цей "торговець від Бога" швидко й вигідно провернув своє діло. Я вже став сумніватися, що він "випадково" впав і розкинув товар перед водієм-другом. Та ні, то сто відсотків був вдалий економічний маневр у стилі Джорджа Сороса!
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
Стежте за найважливішими новинами України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на наш Telegram-канал.