Ключі до "екстрапольованої реальності" львів’яни можуть знайти у "Велесі"

Учора в артсалоні "Велес" відкрилася виставка живопису "Екстраполяція реальності" відомого львівського мистецтвознавця Володимира Жишковича. Уперше виставивши свої роботи на суд львівського глядача ще 1997 року, цей активний науковець і водночас активний учасник міжнародних живописних пленерів у Польщі, Сербії, Македонії, інших країнах (чиї роботи є не тільки в приватних колекціях, а й музеях та галереях України та зарубіжжя) нині яскраво демонструє, що відбувається з людиною, коли вона справді чогось хоче, інформує "Еспресо.Захід".

А бажав у ті часи нині кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри книжкової та станкової графіки Української академії друкарства, старший науковий співробітник відділу Інституту народознавства НАН України Володимир Жишкович знайти свій шлях не тільки в науці, а й творчості, поставивши на фігуративне й абстрактне станкове малярство та графіку. Властиво, його творчість – це зразок цілеспрямованого руху в осягненні світу через призму абстрактних образів. Що цікаво, ідейно замислені ще наприкінці 1990-х (тоді художник використав техніку колажу з тим, щоб у майбутньому втілити свої задуми на полотні), вони тільки зо п'ять років тому набули тією форми, яка задовольнила митця.

"Я не дуже люблю абстракцію як спонтанність, – говоримо з Володимиром Жишковичем. – Принаймні у власній творчості. Набагато цікавіше для мене продумувати кожен сантиметр площини твору, дотримуючись основних принципів і законів композиції. І ще дуже не люблю самоповторів, слайдування, а от сам процес творення захоплює неймовірно".

Як акцентують в анотації до виставки, засадничо автор не є прихильником спрощення абстрактної композиції, зводячи її до домінування площинних локальних кольорових плям. "Використовуючи широкий спектр пластичних засобів, – пишуть там, – ритми ліній і плям, поєднання фактури, текстури та кольорового різнобарв’я, автор намагається відтворити тривимірну складну візуалізацію, лінійно-кольорову і просторову інтерпретацію тематичного задуму. Автор свідомо ускладнює картинну площину, стимулюючи глядача при спогляданні осмислити не лише основну концепцію задуму, а й детальніше, розглядаючи певні складові сегменти роботи, пройнятися багатоголоссям художньо-пластичного візуального ряду".

Варте уваги, що Володимир Жишкович робить те, що не так часто використовують абстракціоністи – до кожної роботи дає своєрідний "ключ", який мав би наблизити глядача до прочитання твору в тому ракурсі, як цей твір замислював художник. І варто сказати: те, як і що цей художник робить, справді захоплює.

Фото з архіву Володимира Жишковича

Стежте за найважливішими новинами України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на наш Telegram-канал