Художниця Ірина Данилів-Флінта повернулася після вимушеного мовчання
У Національному музеї у Львові відкрили першу персональну її виставку в цих стінах.
Про це інформує "Еспресо.Захід".
Напевно, останні 4-5 років ім'я майстрині художнього текстилю, заслуженої художниці України Ірини Данилів-Флінти ніяк не фігурувало в мистецькій палітрі Львова – талановита художниця мовчала. Відтак виставка її творчості, яку відкрили в Національному музеї у Львові, стала тією спокусою, перед якою не встояли ні колеги Ірини Данилів-Флінти, ні пересічні шанувальники мистецтва. Адже коли митець замовкає – щось відбувається чи в його долі, чи в творчих настановах. Довідатися, що – завжди притягально.
Для Ірини Данилів-Флінти цей час – вимушена перерва. Серйозно зламавши ногу і втративши на довгі місяці можливість звичного життя і звичної творчості, донька видатного художника Зеновія Флінти почала активно працювати в царинах, які раніше її цікавили мало. Так, приміром, доволі критично сприймаючи акрил (не останнім чином через невміле поводження з ним її студентів), вона раптом відкрила для себе всі переваги його використання, особливо коли ти вдома. Ще б пак – не має запаху, швидко сохне, а якщо акцентуватися на можливостях його прозорої текстури, то й узагалі є де розвернутися.
"Ірина Данилів-Флінта – знана львівська мисткиня, що працює в царині художнього текстилю, малярства та рукотворної графіки, – акцентує про авторку мистецтвознавець Богдан Мисюга. – Ця виставка – своєрідний зріз творчого прогресу за останні чотири роки, важливого зламного творчого періоду, де було багато сумнівів, творчих переосмислень і сміливих формальних кроків. У своїх творах Ірина Данилів-Флінта торує шлях унікальній іконографії, що вже сприймається як занурення в особливий авторський космос".
Той авторський космос у межах експозиції укладають три авторські цикли: "Oда Сонцю", "Шляхи-дороги" та "Асоціативні метаморфози", виконані в техніках акрилового малярства й олійної пастелі.
"Пастель для мене – тиха гавань, – ділиться з "Еспресо.Захід" міркуваннями художниця, – а акрил – можливість глибшого занурення у світ, де можна точніше висловлювати емоції. Я сказала б, що за час незаангажованості в суспільний мистецький процес від ліричного та споглядального підходу до світу вирушила в світ асоціацій. І він мене так захопив, що творення у його Всесвіті вважаю нині для себе найбільш притягальним".
Цікаво, що коли в художниці в час пандемії закінчилися площини, на яких можна було творити, і придбати такі десь було годі, Ірина Данилів-Флінта виявила в майстерні чисті полотна на картоні, які заготовлював ще її тато. Так зв'язок поколінь і батькова присутність у її житті ще раз дали про себе знати.
"Кожна виставка для мене – певний рубіж, – каже Ірина Данилів-Флінта, – своєрідний іспит перед собою. А ще дуже серйозний привід подумати, що робити далі".
Вагомо, що таку велику виставку у Національному музеї у Львові Ірина Данилів-Флінта презентує вперше.
Стежте за найважливішими новинами України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на наш Telegram-канал.
- Актуальне
- Важливе