Незважаючи на те, що завдяки децентралізації Львів збільшив свій бюджет розвитку в кілька разів, саме в ці роки було суттєво нарощено борги.
22 січня 2021 року відбулося публічне обговорення проєкту бюджету розвитку на 2021 рік, в процесі якого стало зрозуміло, що Львів знову позичатиме значні суми.
Так, розмір видатків запропонованого до розгляду громаді та депутатам бюджету розвитку становить 3,6 млрд грн, хоча ще 29 грудня 2020 року під час розгляду загального бюджету Львова на 2021 року міська рада затвердила бюджет розвитку в розмірі 2,497 млрд грн, тобто відразу перед його обговоренням бюджет "виріс" на 1,2 млрд грн.
Разом з тим, жодних рішень про розмір і джерела збільшення бюджету розвитку рада не ухалювала. Таким чином, зараз обговорення суми у 3,6 млрд грн є необґрунтованим і, відповідно, нелегітимним. З таким самим успіхом можна було б обговорювати і 5-ти, 10-ти чи, навіть, 100-мільярдний бюджет розвитку.
На словах депутатам роз’яснили, що описане зростання бюджету розвитку на майже 1,2 млрд грн мало б включати:
Слід зазначити, що Львів уже наблизився до межі бюджетних запозичень і, згідно з актуальними бюджетними розрахунками, Міністерство фінансів не зможе дозволити місту позичити більш як 396,8 млн грн. Для запозичення запропонованих 760 млн грн чиновники мали б безпідставно "роздути" майбутні доходи на наступні кілька років. Тому, як станом на 22.01.2021 року, так і сьогодні обговорення 760 млн грн запозичень є незаконним.
Понад те, якщо ми цього року вичерпаємо ліміт запозичень, то вже наступного сума до повернення зобов’язань виросте, а можливостей для нових позик уже не буде, допоки ми не повернемо попередні борги. Саме тому для міського бюджету було б корисним хоча б на рік обмежити здійснення запозичень.
Ще однією небезпекою для бюджету є надвисокі плани щодо продажу майна та землі. Так, у кризовому 2020 році від продажу майна місто отримало 87 млн, а вже у 2021 році заплановано 300 млн. Через пандемію та економічну кризу таке зростання доходів малоймовірне. Відповідно, якщо ми не отримаємо 100 чи навіть 200 млн доходів, то на цю суму не зможемо реалізувати вже запланованих об’єктів. Наприклад, ще з минулого року бюджет винен підрядникам понад 115 млн грн.
Аналізуючи стрічки бюджету розвитку на 2021 рік, можна помітити, що значна частина об’єктів цьогоріч буде реалізована на 10, 20, 30% загальної потреби. І місто буде тривалий час всіяне незавершеними довгобудами. Вважаю, що доцільніше було б сконцентруватися на завершенні розпочатих об’єктів, а не розтягувати їх на роки. Так, до прикладу, на завершення капітального ремонту дитячого садка на Виговського 1-А необхідно близько 8 млн грн, і вже цього року дітки могли б піти навчатись у відновлений садок. Однак у бюджеті передбачено лише 2 млн, тож дошкільнятам та їхнім батькам доведеться чекати й далі.
Понад третина бюджету розвитку, тобто більш як 1,3 млрд грн, знову передбачають на поповнення статутних капіталів глибоко збиткових комунальних підприємств, які не можуть заробити навіть на оплату заробітної плати та комунальних послуг. І якщо приватний бізнес уже давно збанкрутував би, то комунальні підприємства з кожним роком отримують з міського бюджету все більші дотації. Це точно шлях у нікуди і цю практику потрібно припиняти, бо з таким успіхом скоро податки львів’ян замість розвитку будуть виключно забезпечувати функціонування ЛКП "Львівавтодор", "АТП-1", "Львівелектротранс", "Львівводоканал", "Львівтеплоенерго" та інших.
Тоорік, якраз перед виборами, у Львові активно розпочались ремонти важливих і складних вулиць, які впродовж багатьох років відкладали. Зрозуміло, що мешканців цікавить, коли будуть завершені ці роботи. І якщо міський голова на своїх сторінках у соцмережах пише, що кошти на завершення робіт є, цифри бюджету говорять протилежне. Так, вулиця С. Бандери у 2021 році буде виконана лише на 26%, Пекарська – на 65%, Б. Хмельницького – на 73%, Хуторівка – на 66%, а з необхідних 209 млн грн на капітальний ремонт ділянки вулиці Шевченка від Ярослава Мудрого до Залізничної в бюджеті передбачено тільки 100 тисяч, тобто менш як 0,5% загальної вартості.
Єдиною позитивною тенденцією є суттєве зростання фінансування медицини, тільки шкода, що це відбувається за рахунок суттєвого скорочення видатків на освіту, культуру і спорт, які й так у нас мають не найкраще фінансування.
Про автора: Уляна Пак – голова комісії законності Львівської міської ради.
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
Стежте за найважливішими новинами України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на наш Telegram-канал