Назарій Бербека. Пандемія COVID-19 змінила тенденції на львівському ринку нерухомості

2020 рік допоміг девелоперам швидше й ефективніше перезавантажитися й підготуватися до нових вимог роботи, спонукав використовувати нові технології та підходи, щоб підвищувати ефективність і продуктивність бізнесу. Люди ж переосмислили, наскільки комфортною та функціональною має бути власна домівка. 

Упродовж минулого року ми навчились адаптовуватись до нових умов життя та роботи, оновлювались і видозмінювались цілі галузі. Девелопмент – не виняток. За останні роки у Львові  кількість новобудов, як і попит на них, невпинно зростає. Львів упевнено наздоганяє Київ та Одесу – лідерів ринку. Внаслідок девальвації гривні вартість житла ставала більш доступною. На мою думку, це спонукало купувати житло першочергово дві категорії покупців: тих, хто тримав свої заощадження в іноземній валюті, та інвесторів, які розраховують отримати прибуток, вкладаючи кошти в первинне житло. 

Це все продовжило тенденцію активного будівництва первинного житла у Львові.

Девелопери у 2020-му

Навесні 2020 року компанії зіткнулися з різноманітними труднощами через пандемію COVID-19. Це стало першим досвідом для всіх, і ми навчилися працювати в умовах локдауну. Зіткнулися з труднощами в отриманні дозволів, затриманні й скасуванні проектів, затримці поставок матеріалів, збільшенні закупівельних витрат на матеріали й обладнання, зрештою, з тривожною паузою в купівлі нерухомості. 

Однак девелопери адаптувалися до постійних наслідків пандемії. Навчились оптимізовувати витрати на будівництво, визначати пріоритети, можливості економій й розраховувати терміни виконання проєкту в нових умовах. 

У будівельній галузі, наскільки це можливо, відбувся перехід на віддалену й онлайн роботу, застосовували соціальні обмеження та перерозподіл ресурсів. Соціальна дистанція, засоби індивідуального захисту, засоби для дезінфекції на будівництві тощо. 

Для продажу житла почали активніше використовувати всі можливі інструменти онлайну та діджиталу. Але найважливіше – змінився запит покупців, погляд на омріяне житло та перелік вимог, до яких обов’язково дослухаються девелопери.

Життя за містом

Попит на заміське житло стрімко почав формуватися після першого локдауну. Ті, хто раніше не розглядав варіантаа купівлі чи оренди будинку в передмісті, зараз готові переїжджати. Клієнти придивляються до таких проєктів і розуміють переваги та цінності: власні дворики, чисте повітря, більше можливостей для прогулянок і відпочинку. Котеджних містечок з якісною інфраструктурою, розробленим комфортним генпланом, близько до міста поки що одиниці. Переконаний: попит на заміське житло ростиме, а кількість якісних проектів збільшуватиметься.

Попит на тераси, балкони, лоджії

Велику увагу нині почали приділяти квартирам з терасами, великими відкритими лоджіями та балконами. Більше уваги – ергономіці житла. Можливість з користю використати всі метри своєї квартири стала неабияк актуальною. Площі квартир мають тенденцію до збільшення, адже в будь-який момент вам може бути необхідно облаштувати в помешканні невеликий офіс чи маленьку школу для своїх дітей. Багато хто під час локдауну переформатовує лоджію на кабінет чи, навпаки, місце для усамітнення й відпочинку. Однозначно тренд мініатюрних так званих смартквартир іде на спад, а наявність балкона чи тераси тепер не лише перевага, а й потреба в запиті клієнта.

Гнучкість у переплануванні, площі й ціні

Раніше вважалося, що єдиний параметр, який дозволяє бути конкурентноздатним – це локація. Однак 2020-й і певні обмеження показали, що офісний центр може заробляти навіть у карантин, якщо він гнучкий у своїй ціні та плануванні. Власники, які не дали знижок своїм орендарям, які не змогли перепланувати великі офіси у щось дрібніше, зараз мають 50% вакантності. Ті ж, які стали гнучкими, зараз мають 98–99% наповнюваності. Пристосовуватися – важлива навичка сьогодні, зокрема для сфери нерухомості й будівництва. 

Забудовники, які пішли назустріч своїм орендарям, справді змогли втримати заповненість. Адже впродовж року багато компаній  вимушено переходили на віддалений режим роботи. Задля безпеки своїх працівників і щоб безперебійно виконувати умови за контрактами. Вже після першого карантину вимоги до офісних просторів почали дещо змінюватися. Варто акцентувати на такому:

• гнучкість – можливість швидко переплановувати  робочі місця, додавати нові чи змінювати старі функції, швидко збільшувати чи зменшувати орендовані площі;
• отримання з офісної нерухомості максимально великий обсяг сервісів;
• інфраструктура та безпека офісного центру: спортивна функція, заклади харчування, відпочинкові зони тощо.

Концепція та багатофункціональність

Сучасний ритм життя, недосконалість транспортної системи й багато інших аспектів життя міст-мільйонників змушують шукати нові концепції нерухомості. Багатофункціональні комплекси – це сьогодні тренд. Не можна будувати просто офіси, приміщення під просто торгівлю – тільки багатофункціональність. Ідеальний варіант, коли ти живеш у багатоповерхівці, спускаєшся поверхом нижче попрацювати в офіс, потім ідеш у фітнес-центр чи магазин в цьому ж ЖК і повертаєшся додому. Такі об’єкти сьогодні в пріоритеті як у покупців, так і в інвесторів. Це поширена світова практика. Крім цього, зростають вимоги до проєктів щодо їх екологічності та урбаністики. Як на мене, хороший приклад комплексної багатофункціональної забудови у форматі Живи. Працюй. Відпочивай. – home.unit.city. Це інноваційний парк, в якому передбачено житлову й офісну забудову, готелі, школу й усю необхідну інфраструктуру в одному місці.

Функціональний мінімалізм і розумні міста

Важливу роль у містобудуванні відіграє ефективність і раціональність використання площі. Цікаво, що Відень, який уже десять років визнають найкомфортнішим містом світу, має вдвічі більшу щільність забудови, ніж Львів. У Відні на одного мешканця припадає 42 м.кв житла, у Львові ж цей показник 21 м.кв. Секрет – у раціональному використанні площі забудови. Звісно, українські й австрійські стандарти урбаністики різняться. Однак Львів постійно вдосконалює норми та вимоги свого містобудування.

Попри тренди в девелопменті, що оновлюються постійно, впродовж останніх років завжди на важливому місці: диференційована забудова, двори без автомобілів, доступність та інклюзивність, громадські простори тощо. І все більше приділяють уваги якості матеріалів та самого будівництва.

Девелопери мали б зрозуміти, що неякісного житла, яке приваблює клієнтів лише ціновою пропозицією, продаватимуть щоразу менше. На ліквідність та якість таких об’єктів сподіватися не доводиться, ще більше виникає запитань до їх надійності.

Замість прогнозів

Усе більш актуальними стають проєкти комплексної забудови з максимальним поєднанням різних функцій в одному приміщенні або з пішою доступністю. Житлова функція поєднується із закладами харчування, салонами краси, пекарнями, кав’ярнями, хімчистками, коворкінгами, спортзалами тощо.

Запит на нове комфортне житло у Львові зростає, проєкти стають комфортнішими для покупців і ліквіднішими для інвесторів. А девелопери мають розвиватися та впроваджувати нові сучасні технології, бо без цього нікуди, та, беззаперечно, черпати натхнення й користуватися досвідом більш розвинутих країн.

Про автора: Назарій Бербека – львівський девелопер, громадський діяч, депутат Львівської міської ради

Спеціально для "Еспресо.Захід"

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Стежте за найважливішими новинами України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на наш Telegram-канал.