Форма – обов'язкова для всіх студентів. Саме так, школярів у Англії називають студентами. Все, що потрібно знати про британські навчальні заклади, позакласні гуртки і навіть... тілесні покарання (!)
Скажу одразу: англійська система освіти не передбачає сентиментів. Сувора дисципліна тут не лише вітається, вона є давньою традицією і в звичайних державних школах, і в приватних пансіонах. Особливо у пансіонах. Власне, ще до недавнього часу тілесні покарання були нормою. Їх скасували лише 1999 року. У державних раніше – 1987-го.
На думку британців, справжні джентльмени і леді виховуються в спартанських умовах, без тепла й розкоші. І байдуже, хто твої батьки і до якого прошарку належить сім'я. Якщо ти сумлінно вчився – чекай винагороди. Якщо провинився – покарання.
Яскравим прикладом цьому може бути всім відомий роман Шарлотти Бронте "Джейн Ейр". Те, як яскраво описує письменниця роки навчання Джейн у закритій школі для дівчат, аж ніяк не витвір фантазії автора, в чому я була переконана у дитинстві. Це максимально точний опис того, як вимогливо і суворо ставляться до навчання й зразкової поведінки у школах Англії.
І, можливо, для ліберальних українців це видасться дикістю, але британців схожа суворість зрештою приводить до таких університетів як Кембридж чи Оксфорд.
Перше, що слід знати про англійські школи: форма тут обов'язкова для всіх закладів. У більшості державних шкіл вона однакова, але приватні мають право на фіолетові, червоні, сірі, зелені і навіть помаранчеві кольори.
Студентами називають всіх школярів і студентів вузів. Фраза "школяр" тут не використовується, хоч діти йдуть до школи з п’яти років.
Обов’язкове навчання триває до шістнадцяти років (як і в нас), але для вступу до університету потрібно додатково вчитися рік-два. Залежно від обраного вишу.
За прогули школярів батьків можуть притягнути до кримінальної відповідальності! Тому дзвінка зі школи можна очікувати, якщо дитина була відсутня бодай на одному уроці. Чи, до прикладу, – завалила контрольну.
У багатьох українських школах по понеділках учнів збирають для спільного виконання гімну, як це було в мене, шкільних оголошень тощо. Британці, своєю чергою, щодня збираються для ранкової молитви. Але батьки, за бажанням, можуть звільнити дітей від такого обов'язку.
Кожна школа сама визначає тривалість уроків. Від 35 до 60 хвилин. Рівно стільки ж може тривати й обідня перерва. Загалом, на один предмет виділяється не менше 5 годин на тиждень, стільки ж – на самостійні заняття і домашню роботу. У закритих школах взагалі весь день розписаний по хвилинах, що, на думку британців, організовує і вчить керувати часом.
У рейтингових, престижних школах працюють тільки висококваліфіковані педагоги. Тут предмети ведуть не просто вчителі, а фахівці в конкретній галузі. Тобто закінчити відповідний вуз недостатньо. Варто захистити докторську, отримати відзнаки, бажані й публікації в окремих виданнях, перш ніж взяти на себе роль педагога. Саме тому хімію викладають професійні хіміки, музику – композитори, мистецтво – художники, критики…
Ще однією важливою відмінністю від українських шкіл є рейтинги. Перегони за списком відмінників додають азарту, бажання виділитись, стати кращим у класі. Кому ж захочеться отримати звання найбільшого неука? Нікому! Відтак всі сидять над підручниками, подобається їм предмет чи ні.
Ставлення викладачів до студентів заслуговує окремої розповіді, адже їхнє спілкування не вичерпується уроком. Педагоги цікавляться позакласним життям дітей, допомагають освоїти важку тему. У кожній школі працюють секції, гуртки, творчі лабораторії, студії, участь у яких не лише додає додаткові бали до рейтингу, а ще й позитивну оцінку при вступі в університет.
Навчання в Британії є переважно інтерактивним. Окрім класичних уроків, у школах проводяться уроки-дискусії, так звані політичні дебати, практикується групова робота над проєктами, експериментами. На уроках часто можна спробувати себе в ролі політиків, педагогів, бізнесменів, і я вважаю це набагато цікавішим, аніж монотонне зубріння дат і правил.
Контроль та вимоги – головні атрибути британських шкіл. Ні головний біль, ні симулятивні шлункові розлади не є достатніми причинами для пропуску занять, особливо у закритих пансіонах. Також ніхто не робитиме поблажок дітям високопоставлених батьків. Навіть спадкоємці королівських сімей поруч з іншими беруть участь у прибиранні аудиторій, шкільних територій.
Не чекайте поблажок і до іноземців, які вирішили навчатись у Туманному Альбіоні. Жодних сліз, пом'якшень, хай як важко дається навчання новою мовою! Ностальгія за домом тут не вітається, тому, перш ніж віддати дитину на навчання в Англію, добре подумайте: чи готовий підліток змінити тепличні умови українських шкіл на сувору британську реальність.
Стежте за найважливішими новинами України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на наш Telegram-канал