У "ковідних" лікарнях Львова, Харкова та Одеси критично бракує реанімаційних ліжок

 Попри це, пацієнти з міст-мільйонників скаржаться, що їм відмовляють у госпіталізації - через брак місць. 

У Львові – одній із найбільш "гарячих" точок пандемії COVID-19 в Україні – у шести основних лікарнях, які надають допомогу ковідним пацієнтам (в аналізі Київської школи економіки не враховувалися дитячі лікарні, перинатальні центри, пологові будинки, психо-неврологічні диспансери та інші лікарні, які використовуються як резервні) понад 74% реанімаційних ліжок є зайнятими. Про це йшлося під час традиційного щотижневого онлайн-брифінгу Київської школи економіки, передає "Еспресо.Захід".

Схожа ситуація склалася й в Одесі. "У двох лікарнях є по 12 реанімаційних ліжок і у кожній всі ліжка зайняті. У третій лікарні є шість ліжок і там також всі ліжка зайняті. У четвертій з 10 зайнято 7 і у п’ятій з 10 ліжок жодне не зайняте. У підсумку маємо 74% зайнятих реанімаційних ліжок. Схожа ситуація спостерігається й у Харкові, де заповнено майже 93% реанімаційних ліжок. У Києві показник завантаженості реанімаційних ліжок в опорних лікарнях становить трохи більше 66,5%, однак і в столиці спостерігаємо ситуацію, коли одні лікарні – критично заповнені, а інші – майже порожні", - каже керівник Центру економіки охорони здоров’я КШЕ, заступник міністра охорони здоров’я України у 2016-2019 роках Павло Ковтонюк. Експерт припускає, що це може бути пов’язано з особливостями маршрутів пацієнтів на місцях.

Уже третій тиждень поспіль в Україні спостерігається тенденція до зменшення кількості нових випадків захворювання. Однак, як наголошують у КШЕ, цей показник помилково ототожнюють зі зниженням захворюваності. Згідно з рекомендаціями ВООЗ, коефіцієнт виявлення (кількість позитивних випадків з усіх виконаних ПЛР-тестів) повинен становити 5%. В Україні він вже довший час становить понад 30%. Потрібно враховувати, що зараз проводиться менше тестувань, ніж раніше.

Крім того, та статистика, яку Міністерство охорони здоров'я оприлюднило сьогодні, - це насправді дані двотижневої давності."МОЗ звітує про хворих, інформація про яких за станом на сьогодні потрапила у статистику. У той же час Національна служба здоров'я зараховує пацієнта до статистики тим днем, коли він здав ПЛР-тест і отримав (згодом) позитивний результат. Умовно кажучи, якщо людина здала такий тест у понеділок, 14 грудня а в середу, 16 грудня надійшов позитивний результат, то МОЗ її врахує у статистиці за середу, а НСЗУ – за понеділок (ретроспективно)", - пояснює старший дослідник департаменту економіко-політичних досліджень КШЕ Юрій Ганиченко.   

За даними МОЗ, пік захворюваності припав на 28 листопада, після чого почався його спад. За інформацією НСЗУ захворюваність почала знижуватися лише 3 грудня. Дані за останні два тижні у НСЗУ наразі не оприлюднюють, оскільки вони постійно оновлюються.

Стежте за найважливішими новинами України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на наш Telegram-канал