У "Нічних молитвах" згадаємо Гію Канчеллі

В останній свій приїзд до Львова він присвятив концерт пам’яті тих, хто загинув у сучасній війні з Росією.

В останній свій приїзд до Львова видатний грузинський композитор Гія Канчеллі, відомий багатьом українцям за музикою до фільмів "Міміно", "Кін-дза-дза" й інших, присвятив свій концерт у рамках фестивалю "Контрасти" пам’яті тих, хто загинув у сучасній нашій війні за Україну та її незалежність. Він розумів, що цим концертом насправді він ні на що не вплине, але дуже сподівався, що якщо в залі будуть родичі чи друзі загиблих, то, можливо, така присвята трохи підніме їхній дух, інформує "Еспресо.Захід".

Володар багатьох поважних премій, творець симфонічної музики, яка займає на міжнародній арені зовсім осібну нішу, автор, без якого не мислили своїх фільмів та вистав Георгій Данелія та Роберт Стуруа, яскрава особистість, яка вабила як магніт, але ніколи не прагнула опинятися у центрі світла софітів, людина з великої літери, яка знала – найважливіше в житті зберігати людяність, Гія Канчеллі завтра через свою музику знову у Львові. Попри те, що минулого року його не стало.

Саме його музика завтра завершить концерт "Нічні молитви" у Львівській національній філармонії ім. М. Скорика. Крім музики Канчеллі, звучатимуть також "Молитва" В. Барвінського та "Струнний квартет №4 До мажор" Ф. Шуберта. І саме "Нічні молитви" Гії Канчеллі з циклу "Життя без Різдва" дали назву завтрашній події.

"Не думаю, що існує людина без надії, – ділився зі мною думками під час особистого інтерв'ю тоді, в його останній приїзд до нашого міста, Гія Канчеллі. – Інша річ, що ця надія може не справдитися. Але сподіватися треба. І хотіти, щоб усі надії та мрії збувалися, варто… Знаєте, коли я зрозумів, що композиторство – це моє? У час першого геологічного маршруту, коли з важким рюкзаком ішов 7 кілометрів в один бік і потім 7 кілометрів назад. Саме тоді збагнув, що стою перед необхідністю знайти в житті щось інше. І цим іншим стала музика. Я дуже любив джаз і сам його грав. І саме ця любов до цього чудового музичного жанру налаштувала мене на те, що розпрощався з геологією і заглибився в музику. А потім у моєму житті з’явився маестро Джансуг Кахідзе, і я почав осягати сфери симфонічної музики. А вона передбачає перебування наодинці з собою. І тишу. Знаєте, тишу я дуже люблю. Бо вона фантастично звучить. Музика тиші, напевно, найкраща музика на світі".

Стежте за найважливішими новинами України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на наш Telegram-канал