Світ доньки. У Національному музеї – виставка мінігобеленів та пастелей Ірини Муращик-Мінько

"Треба творити ніби на одному диханні, тоді робота дійсно варта уваги", - стверджує львівська художниця Ірина Муращик-Мінько, чия виставка відкрилася  в історичному будинку  Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. І ретроспекція її  мінігобеленів та пастелі за останніх п'ять років, що склали зміст експозиції, ілюструють, що так воно і є, інформує "Еспресо.Захід".

Донька одного з найбільш знакових митців львівського артпростору другої половини ХХ століття - початку ХХІ століть, художника-інтелектуала, майстра парадоксальної естетики, якого  називали "львівським Пікассо" Олега Мінька, Ірина Муращик-Мінько, зуміла вийти за межі сили батькового авторитету, увібравши його естетику,  і стати собою. Попри те, що картини Олега Мінька часто-густо є важливим прообразом для її ткацтва і його образи вона свідомо "цитує", втім переосмислює та актуалізує їх інакше.

"У мінігобеленах Ірини Муращик, - акцентує про заслужену художницю України і свою колегу викладач Львівської національної академії мистецтв Дмитро Пшеничний, - прочитується нове осмислення  мистецьких засад авангарду, національного образотворення і технологічно-технічних можливостей декоративного ткацтва, зокрема, завдяки розкриттю його фактурних потенцій… Вовна створює відчуття тепла, льон – натуральності, а шовк, капрон і металева нитка – холоду, блиску і шляхетності".

Однак образність  не менш важлива. Байдуже, чи йдеться про філософську вертикаль у мінігобеленах чи про споглядальність у пастелях.

"Творчість тата мене завжди захоплювала, - ділиться зі мною думками  Ірина Муращик-Мінько, - була загадкою. Адже як можна мати одночасно стільки ідей і вміти то все акумулювати. Я трохи інакша. Зокрема, люблю довго за чимсь спостерігати, у щось вдивлятися – у квітку чи пташку – помічати, наскільки досконалим у тій гармонії є Творець, і потім ту досконалість відтворювати у моїх пастелях. Щодо ткацтва, то тут філософія мені більш цікава і як усі ті образи втілити за допомогою фактури. Однак ідеться не про  декоративний гобелен чи іноваційні речі, що ними текстиль зараз дуже захоплюється, а про архаїчні, рукотворні твори, часами на окремий із яких може піти і рік життя".

"Ірина відтворює цілісність багатогранного, багатофактурного, багатопланового світу, - зауважує про авторку її учитель, народний художник України Любомир Медвідь. – Її твори зібрані в єдиний гармонійний уклад, і це є чи не найвагомішим, найзначнішим у тому, що вона робить".

Ярина Коваль

Фото Ярини Коваль

Стежте за найважливішими новинами України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на наш Telegram-канал