Постійно діюча виставка присвячена Києво-Візантійській традиції на наших землях – історії православ'я та греко-католицької церкви.
Про це повідомила кураторка виставки Наталія Матлашенко під час відкриття, передає "Еспресо.Захід".
"У постійно діючій експозиції представлена і історія православ'я в Україні, і історія греко-католицької церкви. Але є періоди, які неможливо роз'єднати, історія тісно переплітається. Деякі постаті взагалі змінювались протягом свого життя. Для людей того часу це була норма. І нам було цікаво показати цю лінію співжиття, протистоянь і взаємовпливів. Як це в різні періоди по-різному відбувалось", - зазначила вона.
Пані Наталія зазначила, що окремі пам'ятки і для музейників стали відкриттям в процесі побудови цієї виставки.
На виставці представлено стародавні ікони, стародруки, предмети мистецтва і багато інших цінних пам'яток. Наприклад, "Апостол", надрукований у Львові у друкарні Михайла Сльозки 1639 року. Під час Першої світової війни книга була прострілена кулею навиліт.
Барельєф з розп'яттям, початок 20 століття
Цікавий двосторонній барельєф. З одного боку – це розп'яття з Ісусом Христом, з іншого – це також розп'яття, але богослови не можуть ідентифікувати, що це за святий. "На мою думку, це збірний образ і такий собі авторський підхід. Автор, швидше за все, походив з нашої місцевості, тут є такі атрибути, як наприклад дерев'яна церква, дуже подібна до бойківських церков", - зазначає Наталя Матлашенко.
Требник, надрукований в 17 столітті, одна з богослужбових книг, які використовують священники, це богослужіння на різні випадки життя – хрещення, вінчання тощо.
Кураторка виставки відзначає, що в українській церковній традиції (це і в греко-католицькій, і в українській православній традиції) є віяння, які не можна зустріти в церкві московського патріархату. Требник відкритий на тій частині, яка відноситься до таїнства шлюбу, і тут є таке речення – "Маєш свою жінку шанувати, як свою подругу сердечну і товариша, а не як, свою підніжку. Бо Господь створив її з ребра, яке близьке до серця, а не з ноги чи якоїсь іншої частини тіла. Тому вона має поважати тебе, а ти маєш поважати її, як рівну собі".
"Цікаво, що Петро Могила, коли друкував свій требник, він змінив цю форму – маєш шанувати, як свого господаря. Про що це свідчить? Що ця церковна традиція зафіксувала певну ментальність, яка формувалась у нас", - додає Наталія Матлашенко.
Спочатку музейники думали, що це скринька для ладану, але вона має потаємне місце, проріз. "Напевне її використовували як скриньку для пожертв, і туди клали монети вищого номіналу, щоб наступна рука, яка туди зануриться, можливо, щоб їх не забрала", - розповідає кураторка виставки.
Книга братства тверезості. Прародич руху анонімних алкоголіків. У 19 столітті такі товариства створювали на Галичині, щоб боротись з пияцтвом.
Карта 1712 року: Україна – земля козаків
Львівська Ратуша після пожежі під час "Весни народів" 1848 року
Комплекс матеріалів розповідає про "епоху митрополита Андрея Шептицького". Зокрема, тут представлені особисті речі Митрополита: омофор, срібний свічник з його гербом, антимінс, який виготовив для Андрея Шептицького художник Юліан Макаревич 1901 року.
Нову експозицію відкрили у нещодавно відреставрованому залі. Її також планують доповнити мультимедійними об'єктами.
Стежте за найважливішими новинами України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на наш Telegram-канал