"Ми дев'ятий місяць без роботи! Вже не маємо навіть на продукти"

Від посудомийок до музикантів та ді-джеїв. До протесту працівників ресторанного бізнесу, який відбувся 11 листопада під Львівської обласною держадміністрацією, долучились працівники усієї сфери обслуговування та розваг Львівської області. Такі ж акції під гаслом #МаюПравоПрацювати відбулись у Києві та інших містах. Акція у місті Лева виявилась однією з найчисельніших за останні кілька років. Воно й не дивно, адже в туристичному Львові в індустрії гостинності задіяні майже сто тисяч осіб. Протестувальники зайняли увесь сквер навпроти будівлі ЛОДА. Та попри чисельність акції протесту, голова обласної адміністрації до них так і не вийшов, передає "Еспресо.Захід".

Основна вимога протестувальників – відмовитись від ідеї "карантину вихідного дня". Крім того, ресторатори вимагають компенсації тим бізнесам, які втратили дохід під час карантину, а також виплати працівникам, які втратили роботу. За словами рестораторки Тетяни Абрамової, у березні усі покірно закрились на карантин, бо повірили, що влада зробить все можливе у подоланні епідемії. Натомість, замість продуманих заходів з боку влади є лише хаотичні обмеження та жодних заходів, які б допомогли ресторанному бізнесу пережити локдаун.

"Саме ресторани найбільше були обмежені від початку карантину, і ми потерпаємо від обмежень і далі, –  заявила Тетяна Абрамова. –  Скільки масок ми купили нашим працівникам! Дезінфектори йдуть сотнями літрів! Нам влада дала безкоштовно хоч літр дезінфектора? Ні. Ми все робили за власний рахунок. Ми за власні кошти платили зарплату працівникам. Мій заклад та сотня інших закладів годували лікарів, бо чомусь держава не могла забезпечити їх харчуванням. Ми організовували розвезення лікарів. Потім нам сказали: робіть тести своїм працівникам. Держава дала кошти на ці тести? Ні. Ми робили це за власний рахунок. І тепер, ви хочете закрити нас ще раз? У нас вже немає власних коштів. Де маємо їх брати? Туристів нема, гостей нема, нічого нема. Ми не дозволимо ще раз нас закрити. У влади є два варіанти розвитку подій. Або зняття будь-яких обмежень, натомість ми обіцяємо дотримувати заходів безпеки, або повний локдаун, але з усіма допомогами і виплатами кожному підприємцю, кожній посудомийниці у закладі".

Керівник ірландського пабу Світлана Узкова також не розуміє, чому влада найбільше обмежує роботу ресторанів. "І до COVID-19 ресторани дотримувались санітарних норм.  Після початку пандемії у нас найбільша стаття витрат – маски, антисептики, вологі серверки, прибирання. Хіба у маршрутці чи метро безпечніше? Але їх не закривають, – каже Світлана Узкова. – Та й заборона працювати у нічний час, м'яко кажучи, дивна. Хіба вночі ризик більший?  Паб – це вечірній заклад. Спортивні заходи, усі футбольні  чемпіонати, на які приходять наші постійні гості, відбуваються переважно після 22-ї години. Тому заборона працювати після десятої вечора позбавила нас основної виручки. Ми на межі виживання, але робимо усе можливе, аби зберегти колектив. Поки нам це вдавалось...".

Серед протестувальників і зовсім молоді люди, і люди літнього віку. Пані Люба прийшла з чималою каструлею. "Я пів життя за баняками. І в Польщі була на заробітках в кафе, але вже кілька років працюю в ресторані тут, - каже жінка. – Не скажу, що ми і до карантину мали високі зарплати. Але як все закрили ми три місяці сиділи за свій рахунок. Ходила на "біржу", бо уряд обіцяв якісь компенсації. Ага, чекайте пси, ніж кобила здохне! Не дали ні копійки. Тепер ми працюємо за скороченим графіком. Керівництво вирішило, аби нікого не звільняти, скоротити нам зміни. Але і зарплата менша".

Юрій працює барменом у ресторані відомої мережі. Каже, за карантин у них скоротили десь п'яту частину працівників. Дехто звільнився сам. Хлопець зізнається, що система оплати барменів та офіціантів у них – ставка плюс чайові. Оскільки відвідувачів мало, то й чайовими не розживешся. "У вихідні хоч трохи людей є, особливо, як гарна погода. То тепер всі хочуть зміни на вихідні. Якщо буде карантин на суботу-неділю, то мені,  мабуть, доведеться їхати до Польщі. Якщо їхати через агенцію, яка дає роботу, то через кордон пускають", - каже хлопець.

Серед натовпу протестувальників впадає у вічі яскрава компанія. Вони з клубу "Малевич". "Ми нічого не отримуємо з березня! Взагалі. Бо нема роботи, нема зарплати. У інших сферах знайти роботу також нереально.  Артист має бути на сцені, а наша сфера зараз повністю вбита", – каже Настя Чернікова. Дівчина зізнається, що також зверталась до Центру зайнятості, але замість допомоги... заплатила штраф! "Я озвучила один ролик і мені за це заплатили офіційно. Це була, однак година роботи! Але цього вистачило, аби викинути мене з Центру зайнятості, та ще нарахувати штраф".

"Чесно, у нас вже закінчились усі заощадження, які були. І я не розумію, що робити. За що купувати продукти? Йде зима, треба купити щось вдягтись. Я можу носити куртку з минулого року, а діти ж ростуть! Що, вони мають ходити голі-босі?", –  додає її колега. Взагалі серед протестувальників чимало артистів та музикантів. Адже багато концертна діяльність практично не відбувається, а "квартирники" заробити на хліб не дають.

"Я дійшов до того, що часом граю у трамваях. Вже майже не соромно", – каже пан Михайло. До карантину він колегою грав в одному з ресторанних комплексів поблизу Львові. Відколи ресторанам  дозволили працювати, у них було всього два замовлення. Музикант зізнається, через те, що більшість колективів без роботи і беруться за будь-яке замовлення, "вуйкам в літах" важко виграти конкуренцію.

Стежте за найважливішими новинами України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на наш Telegram-канал.