Тетяна Вергелес. "Бабушкі-чекісткі". А "дєдушкі"?

Чи винні люди поважного віку, що Україна голосує "не так".

Ще котилася луна від чихання у маску останнього виборця на дільниці, як у фейсбук за хвіст притягли офірного цапа, точніше цапиху (цапиху відбувайлиху, козлиху відпущення), аби віддувалася за певні нюанси цих місцевих виборів.

Читаю таке: "Треба ходити на вибори, щоб майбутнє не обирали тотальні бабушки-чекістки". Словом, якби не "бабушкі-чекістки", то і життя наше українське виборче було б інакшим, щасливішим штолі. Співзвучно з афоризмом Януковича "Этикозлымешаютнамжить". І можна було б пропустити це крізь вуха, якби у профілі жінки, яка це написала, не значилося "медіаконсультант, політтехнолог, політичний аналітик". Вона різко відреагувала на мою репліку у себе на сторінці, мовляв, пишіть у себе, а мені не вказуйте. То я й не акцентуватиму на її прізвищі (бо суть же не в конкретній особі), але озвучу питання, які маю, зокрема, і до її "бабушек-чекісток".

Про вік, про ейджизм. Якого треба бути року народження, щоб потрапити у категорію "бабушек-чекісток"? Вони хіба не вимерли? Ну, не можна ж вдаватися у такий нафталінний ейджизм. Вже є у продажу ейджизм першої свіжості. Скажімо, коли ще загалом молоду жінку, яка пише про "бабушек-чекісток", пацан-завсідник ТікТоку візьми й назви "старою тьоткою", котра ні бум-бум про те, що він і такі, як він, очікують від життя. І що тоді? Позбавляти"тітку" права голосувати? Настали часи, коли все так швидко старіє-застаріває...

Зрештою, не "бабушкі-чекістки" стояли зі скриньками протизаконного президентського опитування, а молоді-зелені (здебільшого хлопці, а не дівчата), і вони від сорому ховали очі в смартфони. Ховали, але стояли. І дехто ні сном ні духом не чув, що за опитування обслуговує. А ви про бабушек у деменції… 75 ганебних відсотків на президентських виборах за телесеріальний образ – це усе бабушкі? Добре, це було "вчора". А взяти українські Майдани: тітушки і "гречані бабушкі" – це хіба не одного поля ягоди?

Про сексизм. Чи не упосліджуються у такій "аналітиці""дєдушкі-чекісти"? Чим вони не догодили експертці? Кравчук чи Фокін – чим вони гірші? Дехто з "дєдушек-чекістів" і нову партію очолив, і на її адресу від експертки звучить "респект". А люди на ключових посадах у державі, включно з Офісом президента – з ними все в порядку у сенсі "чекізму"?.. Це бабушкі їх там порозставляли – тих, що тягнуть Україну у печерний совок не радянського, а путінського зразка?

І щодо суті ображалки "бабушкі-чекістки". Значення цього словосполучення і продажність – несумісні. Сталінські бабушкі за гречку чи навіть кисільні береги ніколи не проголосували б. Ще й під суд віддали б того, хто їх спокушає на таке. Бабушкі-чекістки – це передбачає ідейність і відданість ідеалам, які совєтській людині прищеплювали з ясельних колисок, і це як пороблено і задавлено. Отже, некоректно казати так про тих, хто піддається намовлянням і спокусам на виборах. Старші жінки і чоловіки на мізерних пенсіях на голці телесеріалів "Слуга народу", зубожілі і нещасні. А "чекістки" - ні.

У різних регіонах і бабусі різні. І підхід до виборів різниться.

Так сталося, що у передвиборчі дні дійшли мої руки до книги чеського журналіста-розслідувальника Ондржея Кундри "Агенти Путіна. Як російські агенти крадуть наші таємниці", її редагувала львів’янка Оксана Думанська і подарувала мені раніше... А перед тим прочитала недавно перекладену українською Оксаною Форостиною і видану книгу Пітера Померанцева "Це не пропаганда"… Це я до чого? Точно не для хизування власним книголюбством, а до того, що проблема значно глибша, ніж гречка і бабусі! Вони вже у минулому. Це ж точно не вони підзаробляють "на дозвіллі" на ботофермах і на фабриках тролів, маніпулюючи нашими бажаннями, мріями, думками і на фініші – рішеннями.

Стежте за найважливішими новинами України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на наш Telegram-канал