"В українців не може бути негарно", – Олег Тістол

Журналістка "Еспресо.Захід" відвідала подію.

У львівському Музеї модернізму презентували виставку "60 років незалежності" художника Олега Тістола, який зараз є одним з найпомітніших у полі української культури. Тут показали майже сотню його робіт. Найдавніша – краєвид на дерева та нетрі-"хрущовки" з вікна гуртожитку Академії мистецтв – датується 1977 роком, а найновіша – 20 вересня 2020-го. Також є офорти з кінця 70-х – початку 80-х років, – їх покажуть вперше.

Кураторка виставки Олена Субач говорить, що цей художник почав працювати з українським контекстом ще у совєтські часи. Зараз він експериментує з темою тіні: "Всі роботи поєднані в експозиції. Олег Тістол сам її створював, сам брав участь. Тому варто зауважити, як це все скомпоновано в просторі. Тут є діалог між старими та новими роботами. Виставку варто розглядати в комплексі".

Усі презентації посткарантинних виставок відбуваються на свіжому повітрі. Не винятком стала "60 років незалежності". Директор Львівської галереї мистецтв Тарас Возняк каже, що роботи художника – зріз

буремного та вибухового періоду розвитку українського мистецтва. І якщо раніше це вважали андеграундом, то тепер це тренд: "Олег Тістол все життя був зіркою. Я пам'ятаю ще початок 80-х років, коли в гуртожитках того, що тепер називається Академією мистецтв, говорили, що з'явилася нова зірка".

Ідея привезти виставку до Львова була спонтанною і виникла близько місяця тому, коли Олег презентував її у Музеї сучасного мистецтва Корсаків в Луцьку. Тараса Возняка ця творчість зацікавила й здивувала раціоналізмом художника: "Я вважаю, що це тріумф раціоналізму. У 60-х, 70-х, 80-х роках у філософії одна структуралістська течія пробувала раціоналізувати ефемерний, неокреслений в категоріях світ. Мені здається, що кращих ілюстрацій до цього філософського напрямку нема. Ними є ця творчість".

Заступник директора з наукової роботи Львівської галереї Зеновій Мазурик каже, що в роботах є велика частка Львова, бо саме це місто творило його свободу.

Роботи Тістола він вперше побачив ще 20 років тому: "У мене було таке враження, що це просто щось подібне на плакат. А це зовсім відмінне. Бо плакат є засобом, який має певну мету, творчість Тістола – мета щось розповісти, іронізувати стереотипи, нав'язувати історичну тяглість, з якою маємо працювати. Ми до сьогодні маємо працювати з минулим, яке сидить в нас. Експозиція провокує до роздумів".

Сам художник стверджує, що виставка мала сенс лише у співпраці, яка розпочалася з одним з найкращих приватних майданчиків – Музеєм Корсаків, а продовжується з найкращим державним – Львівською галереєю мистецтв. Тістол сміється і каже, що якщо ці інституції зацікавились його роботами, то життя вдалося.

Одна з картин, найбільша й найвиразніша, потрапила до палацу Потоцьких, а всі інші до Музею модернізму: "Будівля з силікатної цегли символізує все моє життя. У таких будинках все своє життя я й провів. Добре, що тут є Музей модернізму, бо якби модернізм і мав десь починатися, - повноцінний, світового рівня, – то це, звісно, лише у Львові".

Картини на виставці різні, і цим показують винахідливість митця.

Але попри різноманіття, їх об'єднує незалежність.

"Від чого назва "60 років незалежності"? Та від всього. Бо мені 60 і я художник. Це професія про незалежність. Майже всі діти малюють, потім кидають, а я так і лишивсь. У мене нема такої перерви, після якої став художником. Малював-малював, а потім з'ясувалося, що я художник. А це ж незалежність. Це така професія що у мене ніколи не було ні начальників, ні підлеглих", – розповідає Олег Тістол.

У визначенні стилю українського необароко, у якому творить Тістол, головним є слово "українське". А самого терміну необароко не існує. Художник іронізує й каже, що в такому стилі працюють всі, бо який виріб не зробить українець, він є гарним. Навіть якщо митець є мінімалістом.

"Українці схильні до елегантності. Візьміть хоч вишиванку. Ми не можемо, щоб було негарно", – з усмішкою говорить Тістол.

Про мистецтво звикли говорити у спокійному індивідуальному режимі. Йдеться про каталоги, які упорядковують творчість. Виставка поки такого не має. Проте Тарас Возняк через місяць обіцяє створити його, щоб укласти все в єдиний образ з інтелектуальним супроводом.

Стежте за найважливішими новинами України та світу разом з «Еспресо.Захід»! Підписуйтесь на наш Telegram-канал.