10 жовтня 1940 року у віллі, де Іван Франко з родиною провів останні 14 років свого життя, було урочисто відкрито музей. Дім Франка підготував низку заходів з нагоди цієї урочистої дати, передає "Еспресо.Захід".
Так, 10 жовтня о 09:00 відбудеться мураларт-перформанс "Повернення (з) легенди" від Святослава Владики (до 130-літнього ювілею Петра Франка, першого директора Музею Івана Франка).
А о 15:00 пройдуть урочистості до 80-річчя Музею Івана Франка. Передбачено, зокрема:
Довідково.
Першу спробу створити музейну експозицію про Івана Франка було здійснено в середині 20-х років ХХ ст. Про потребу заснування "Дому Франка у Львові на зразок подібних інституцій в інших культурних народів" саме в будинку Поета писав 1925 року фундатор наукового франкознавства академік Михайло Возняк. Однак лише 1929 р. при бібліотеці НТШ створено "спеціяльний кутик Івана Франка, де поміщено бібліотеку, архів та інші пам’ятки (меблі й ін.) по покійному Письменнику". Цей "кутик" сфотографували, і за тими фотографіях згодом можна було частково відтворити інтер’єр робочого кабінету Поета.
У заповіті самого Франка зазначено, що він "перед смертю кілька разів висловив бажання, щоб на випадок коли б його діти могли продати його реальність [нерухомість], не допустити, щоб його реальність опинилася в національно чужих руках, тільки щоб приміщено там якусь гуманітарну або культурну українську інституцію, найрадше захист або захоронку для малих українських дітей".
Створити Музей Івана Франка в його будинку вдалося більш як за 10 років завдяки активним зусиллям наймолодшого сина письменника – Петра. Отож 10 жовтня 1940 року у віллі, де Іван Франко з родиною провів останні 14 років свого життя, було урочисто відкрито музей. Зібрана в НТШ колекція стала основою його фондів.
Саме Петро Франко став першим директором новоствореного Музею. Проте з початком німецько-радянської війни органи НКВС примусово вивезли його до Києва, де було видано наказ про розстріл.
До кінця Другої світової війни музей не працював. 1 травня 1944 року біля нього впала бомба і пошкодила ліве крило будівлі. Поступово будівлю відремонтували і відновили музейну експозицію. 27 липня 1945 року відбулось друге урочисте відкриття Музею.
Очолив Музей Петро Карманський, відомий письменник, приятель Івана Франка. Працював він недовго – у грудні 1946 року його звільнили як "ворога народу", "запеклого буржуазного націоналіста". Третім директором Музею став Тарас Франко – середній син письменника. Його звільнили з посади в липні 1947 року за "протаскування ворожих буржуазно-націоналістичних концепцій". Наступними директорами були: Іван Кияшко, Яків Цегельник, Марія Кіх, Семен Стефаник, Віра Бонь (виконувала обов’язки директора), Микола Струтинський, Роман Горак. 16 березня 2017 року музей очолив учений-франкознавець Богдан Тихолоз.
1986 року вперше було проведено реставрацію вілли Івана Франка, відновлено інтер’єр п’яти кімнат першого поверху, зроблено меморіальну експозицію на заміну хронологічно-тематичної. Експозиції у двох кімнатах на другому поверсі були створені 2006 року. Наприкінці 2018 року було створено експозицію "Кухня Франкового дому".
1991 року Львівському літературно-меморіальному музеєві Івана Франка було передано будинок на вул. Івана Франка, 150. Це двоповерхова вілла у стилі модерного класицизму, яку споруджено 1923–1925 рр. для польського підприємця Антонія Ув’єри. Тут розмістилися адміністративні приміщення, кабінети наукових працівників, основні та книжкові фонди музею. До 150-ліття Івана Франка, 2006 року, тут же створено літературну експозицію, яка розповідає про творчий шлях письменника, його наукову та громадсько-політичну діяльність.
23 серпня 2011 року Музей отримав статус національного.
Стежте за найважливішими новинами України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на наш Telegram-канал