live
Супутник ASTRA-4A 12073 МГц. Поляризація-Н. Символьна швидкість 27500 Ксимв/с. FEC 3/4

Поселення, якому 7 тисяч років: що саме знайшли археологи біля Трускавця


фото: Уляна Куйдич
Будівництво нової об'їзної дороги навколо Трускавця принесло цікаві артефакти археологам.

Тут виявили неолітичне поселення, яке, як вважають, походить ще із 5-6 тисячоліття до нашої ери. На місці розкопок побувала кореспондентка "Еспресо.Захід", щоб на власні очі побачити, як жили наші давні предки.

Що саме виявили археологи

Біля села Модричі знайшли давнє неолітичне поселення, якому поза 7 тисяч років. Воно належить до культури лінійно-стрічкової кераміки, типовими для якої є складні орнаменти на посуді, що й дало їй назву. В Україні відомо близько 50 пам'яток цієї культури, найближче – в селі Котоване на північ від Дрогобича. Натомість нова знахідка є найближчою до Карпат.

"На території України це одна з найбільш яскравих пам'яток епохи неоліту, пам'ятка культури лінійно-стрічкової кераміки. Ця культура займає величезний ареал – від Рейну до Дніпра і вона є знаковою для епохи неоліту, коли відбувалась революція в суспільному житті. На цю епоху припадає багато винаходів – людина починає приручати домашніх тварин і займатись землеробством", – розповідає керівник експедиції Рятувальної археологічної служби Олександр Сілаєв.

Він уточнює, що представники цієї культури щойно починали освоювати сільськогосподарські культури, тож це було не розвинуте осіле сільське господарство, а більш мандрівний спосіб життя. Вони вели змішане господарство, часто переміщалися, коли виснажували територію, на якій проживали.

Вирощували вони в основному зернові культури – пшениця двозернянка, ячмінь, а також розводили всі види домашніх тварин, крім коней (коней на той час ще не одомашнили).

"Вони займались екстенсивним сільським господарством, тобто приходили на місце, вирубували дерева, випалювали, примітивними мотиками обробляли ґрунт, за кілька років його виснажували, і коли земля не приносила достатньо урожаю – переселялись на нове місце", – розповів заступник начальника експедиції у Модричах Микола Шніцар.

Як жили люди сім тисяч років тому на території сучасних Модрич

Археологи пояснюють, які саме споруди виявили під час розкопок і, якщо включити трохи уяви, то можна зрозуміти план цього поселення. Характерною ознакою поселень культури лінійно-стрічкової кераміки є наявність будинків із стовповою конструкцією, по центру яких є ями, господарські об'єкти.

Отже, в центральній частині розташована житлова будівля – це так званий Довгий дім. У Модричах його розмір складає 23х8 метрів, але вони бувають значно більшими – 40х20 метрів.

Довгий дім. Реконструкція

"Це класична житлова споруда, яка мала стовпову конструкцію, так званий Довгий дім. Він мав плетені стіни, в оцих канавках проходили лінії стін і підпірні стовпові конструкції, які підпирали будинок. Було двоскатне накриття даху, плетень вкопувався в землю, стояли стовпчики, які підпирали його місцями, а ось ці стовпи підтримували основну конструкцію", – пояснює Олександр Сілаєв.

Якщо придивитись, на ділянці видно канави – тут стояли плетені стіни, а ямки поміж канавами – це були місця для опор.

Також тут були й господарські споруди. Наприклад, трикутна споруда, напевне, використовувалась для обробки та зберігання зерна. "Це – господарська яма, ми спеціально залишили це каміння, вважаємо, що тут розтирали зерно", – пояснює керівник експедиції.

Поселення в Модричах було невеликим – тут жило близько 50 людей (типові поселення нараховують 200-300 жителів) і давні люди тут перебували відносно недовго.

"Звідки ми про це знаємо? Бо мало знахідок. Якби вони тут були тривалий час, знахідки накопичувалися б і ми знаходили б сміттєві ями, куди скидається битий посуд та інші речі. Тут вони прожили 5, максимум 10 років", – каже Олександр Сілаєв.

Далі люди переселились швидше за все через те, що земля не сильно родюча. Вона й тепер такою є, ця місцевість не є достатньо придатною для сільського господарства.

Обсидіан, горщики та інші артефакти

Науковці виявили тут цікаві знахідки, такі як знаряддя праці та посуд, наприклад, вироби з вулканічного скла, що відоме як обсидіан.

"Ми знайшли обсидіановий відщеп. В ті часи люди ще не обробляли метали, не було ні заліза, ні бронзи, ні золота, ні срібла вони ще не виплавляли. Основні матеріали, які вони використовували, були камінь, кістка та кремінь. У нас, на північ від Карпат, основною сировиною був кремінь. А на південь від Карпат, в дунайській котловині, тобто на території Угорщини та Словаччини, основним матеріалом для них був обсидіан, оскільки там є родовища", – зазначає Олександр Сілаєв.

Обсидіан використовувався для знарядь праці, з нього виготовляли ножі, вкладення для серпів, а також знаряддя для обробки деревини, для вичинки шкіри. На нашій території з цією метою використовували кремінь, додає заступник керівника експедиції Микола Шніцар.

Археологи додають, що поява такого відщепу біля Трускавця свідчить про широкі контакти цих людей, вони могли торгувати з людьми, що жили на південь від Карпат. Інша версія появи обсидіану – це те, що це поселення переміщалось на такі великі відстані.

Також тут знайшли тесло, характерне для культури лінійно-стрічкової кераміки.

Микола Шніцар показує нам ікло кабана. На ньому нема слідів обробки, уточнює він, тому навряд чи це була прикраса, хоча такі кістки використовували і для прикрас. Так що, швидше за все, кабана з'їли на обід чи на вечерю.

Під час візиту журналістів археологам трапляється ще одна знахідка – керамічний горщик. Саме горщики й дали назву культурі лінійно-стрічкової кераміки. "Цей посуд характеризується своїм орнаментом, хорошим випалом і якістю керамічного тіста", – пояснює Микола Шніцар.

Як виявили поселення

Знахідка не є випадковою. "Ще у 2018 році, на етапі проектування, нам дозволили провести дослідження цього місця. У нас були певні уявлення, що десь у цьому місці має бути поселення, за наявними бібліографічними даними ще 1920-х років. Тоді було знайдено кілька поселень на захід від Стебника. Точна локалізація не була відома, тому нам треба було провести детальні розвідки", – каже Олександр Сілаєв.

На поверхні археологи знайшли відносно скупі матеріали, але дістали уявлення, на якій площі розташоване поселення й отримали дозвіл від Служби автомобільних робіт на проведення досліджень.

"Згідно з домовленостями, ми будемо мати близько 10 тис. кв метрів під археологічний нагляд, значно менша площа піде під розкопки і ми її, по суті, майже повністю закрили й змогли зловити основний центр цього поселення, основні об'єкти та отримали основну інформацію про це поселення", – каже керівник експедиції.

Зерносховище

Основний масив робіт планують виконати до кінця наступного тижня. Далі, коли розпочнеться будівництво дороги – під час роботи важкої техніки, – науковці будуть вести археологічний нагляд. "Якщо будуть виявлені якісь об'єкти за межами основного ареалу, ми будемо просити призупинити роботи й дати нам можливість дорозкрити ці об'єкти", – додав археолог.

Що буде зі знахідками

Усі артефакти передадуть до музеїв. Наразі тривають перемовини, але швидше за все знахідки доповнять збірки музею "Дрогобиччина" або Львівського краєзнавчого музею у Винниках.

А на місці самої стоянки постане нова трускавецька об'їзна дорога загальною протяжністю 3,84 км. Як повідомив представник Служби автомобільних доріг Львівщини Іван Бондар, її будівництво планують завершити наступного року. "Коли археологічні роботи буде завершено, ми будемо укріплювати основу і прокладати асфальто-бетонне покриття", – сказав він.

новини партнерів

8 березня, 2021 понеділок

7 березня, 2021 неділя

8 березня, 2021 понеділок

7 березня, 2021 неділя

6 березня, 2021 субота

5 березня, 2021 п'ятниця

Супутник ASTRA-4A 12073 МГц. Поляризація-Н. Символьна швидкість 27500 Ксимв/с. FEC 3/4

Введіть слово, щоб почати