Про це пише "Фіртка" з посиланням на "Голос України".
На пасіці Ярослава Мухи можна ходити без остраху. Бджоли літають та гудуть, але не жалять. Цим відмінні ці комахи місцевої карпатської породи. Господар каже, що так само реагує більшість відвідувачів. Щоб переконати, запрошує сміливців устромити руку до вулика.
Ярослав Муха викладав на кафедрі декоративно-прикладного мистецтва Прикарпатського національного університету, опісля за фахом багато років працював у Греції. Там познайомився із місцевими ченцями, де й здобув знання з апітерапії та бджолярства. Після повернення на Батьківщину переключився на селекційну роботу.
"Татова пасіка на той час занепала, тож разом із дружиною починали заново. Наталя за фахом художник-педагог, та в усьому допомагає. Створили сільськогосподарський обслуговуючий кооператив "Селекціонер". Придбали місце під пасіку, збудували майстерню. Виготовляємо вулики та рамки, втілюємо в життя творчі задуми.
Тепер тут велике господарство із 356 бджолосімей, більшість — сім’ї-виховательки. Є й стартери, донори, тестові групи із селекційним та племінним матеріалом, а також весільні вулики-нуклеуси, за допомогою яких облітуємо наших бджоломаток на карпатських трутнях. Щоб добитися чистопородності, дарував бджоломатки власної селекції місцевим пасічникам і так досягав ізольованої від чужого трутня зони", — розповідає Ярослав Муха.
З часом його методи бджільництва почали запозичувати навіть за межами країни. Приміром, утеплення сімей у вуликах не на зиму, а на літо, жодної стимуляції, правильна вентиляція та українська рамка. Такі умови зимівлі дають здорові сім’ї на весну.
Ярослав Муха зареєстрований у міжнародній селекційній програмі BeeBreed, де є вся інформація про його селекційну лінію Carpatica line № 24 — Yaroslav Mukha. У складі Об’єднання маткарів України — ведучий у селекції Карпатських бджіл. Тож ця порода має шанс на збереження.