Курсантки, яких збив п’яний майор, розповіли про момент трагедії, недопрацювання слідчого та шалену підтримку

Дівчата продовжують складне лікування, відмовилися від фінансової компенсації з боку винуватця аварії та сподіваються на справедливе слідство і суд.

Про це вони повідомили під час брифінгу на території госпіталю, інформує "Еспресо.Захід".

Трагедія, що трапилася 25 серпня у Києві на території однієї з військових частин, сколихнула суспільство. Майор Володимир Холодний, який мав бути керівником цього курсу військових медиків, перевищивши швидкість і правила руху, врізався в гурт дівчаток. Він завдав численних травм ніг трьом курсанткам. Як згодом з'ясувалося, чоловік перебував за кермом у стані алкогольного сп'яніння.

Дівчат терміново госпіталізували, зараз вони перебувають у військовому госпіталі. Лікарям довелося ампутувати ногу двом із них. За другі кінцівки цих дівчат, а також третьої постраждалої медики досі борються.

Молодіжна скаутська організація Пласт, до якої належить одна з постраждалих, і волонтери організували для них фінансову та юридичну допомогу. У цьому є необхідність, адже на дівчат чекає тривале дороговартісне лікування, реабілітація та протезування. Також їм потрібні фахові адвокати, адже є питання до об'єктивності слідства й до того, що можуть бути спроби вигородити винуватця.

Більше про це – в першому після трагедії брифінгу усіх трьох постраждалих Тетяни Ніколаєвої, Олександри Гуй та Галини Николин, яких у лікарні називають "палатою мрійниць".

Про те, як сталась трагедія

Тетяна. Там на подвір'ї було багато дівчат, які стояли в черзі та групками спілкувалися між собою. Просто такий збіг, що ми опинились внизу біля сходів і потрапили під машину.

Олександра. В якийсь момент ми вже підсвідомо зрозуміли, що авто не зможе зупинитись і вивернути. Тоді спробували вибігти на сходи, але не встигли.

Про підтримку й допомогу

Олександра. Нам здається, що нас підтримує вся країна, і ми вдячні людям за це.

Коли тільки трапилась аварія, я глянула на свою ногу і зрозуміла, що буде ампутація, адже вона висіла на клаптику шкіри. Коли мене привезли в лікарню, то санітарки відразу почали плакати. А ми як лікарі розуміли, які наслідки можуть на нас чекати – після цього випадку ми всі були при свідомості і все розуміли. Вже коли я прокинулася в реанімації, то не змогла подивитись на свої ноги. Тоді ми отримали велику підтримку лікарів, і не лише підтримку, а й впевненість у тому, що вони зроблять усе можливе.

Також відчули підтримку наших друзів. У нас вся кімната у квітах, кульках, іграшках. Ще для нас дуже важлива підтримка чужих людей, які пишуть нам і вселяють надію.

Дуже дивне відчуття: ми йшли в академію, щоб рятувати наших військових з поля бою, а вийшло, що тепер рятують нас.

Галина. Оскільки ми лікуємось у військовому госпіталі, то бачимо тут чимало людей, які пройшли значно важчі випробування, і ми надихаємось цим. У них є сім'ї, хобі, спорт – і вони насолоджуються цим. Це дуже мотивує.

Про плани здобувати освіту військового медика

Галя. До медицини бажання не відпало, до військової – тим паче. Поки плани не змінилися.

Тетяна. Ми пройшли таке хрещення, що тепер сходити з цієї дороги не маємо права. До того ж отримали у госпіталі багато гарних прикладів наших лікарів, які надихають нас.

Олександра. Тільки-но станемо на ноги – відразу приступимо до навчання й роботи.

Про ведення справи з боку слідчого та прокурора

Галина. Наразі я задоволена роботою прокурора, але маю багато запитань до слідчого. Він телефонував до нас, але досі так і не прийшов узяти свідчення. Ми його не бачили. Розуміємо, що в нього є й інші справи, але треба чітко планувати свою роботу і розставляти пріоритети. Це ми бачимо у ставленні до справи в прокурора, який узяв її під свій контроль і відповідно працює.

Олександра. Також з нами зв’язувався адвокат Холодного (майор Холодний, – ред.) і повідомив, що він пропонує нам фінансову компенсацію. Але ми від неї відмовляємось. Оскільки знаємо, що в нього хвора жінка, дитина – нам його гроші не потрібні. Він скалічив життя нам і своїй сім'ї, тож має нести за це відповідальність.

Галина. Його сім'я не винувата в тому, що він зробив, і не мусить відповідати за його неадекватні дії.

Ще ми знаємо, що була проведена експертиза транспортного засобу, яка встановила, що авто було справним. І підтверджено, що саме він перебував за кермом, бо були й такі версії, що автомобілем керував хтось інший.

Тетяна. Те, що за кермом перебував майор Холодний, підтвердили понад 20 дівчат, які в ту мить були поруч. Зазначу, це зовсім чужі люди, з якими цього дня ми побачилися вперше: ми тоді знайомилися, дізнавалися, хто в якій групі, хто яку форму отримав… У них немає підстав і мотивів говорити неправду.