Ресторан на Львівській телевежі: реальність, фантастика чи передвиборчий трюк Садового?

2 вересня на facebook-сторінці архітектурного бюро "Guesslinearchitects" опублікували проєкт нового простору на висоті 436 м над рівнем моря.

Журналістка "Еспресо.Захід" намагалася з’ясувати, наскільки задум є реалістичним.

Андрій Лесюк – один з авторів проєкту. Він розповідає, що хоч телевежа у власності держави, та будувати на ній можна: "У світі теж є такі об'єкти, які перебували у власності держави, але з часом оновилися. Якщо громада вирішує, то це виносять на рівень Кабміну, Верховної Ради. Хоч телевежу вважають стратегічним об’єктом, але ми розуміємо, що сенсу в цьому немає. Інша річ, якби вона була на Сході України, де нині потрібне інформаційне мовлення".

Архітектор переконаний, що телевежа нерентабельна: "Все розвивається. Ще вчора ми користувалися телефонами, які мали шнур, а тепер спілкуємося безпровідними. Ця вежа своє вже вичерпує і за нею треба доглядати, а за 10% ресурсу зі 100, які вона продукує, не зможе нічого купляти. Тому й важлива фінансова сторона".

На запитання щодо шкідливого випромінювання, Андрій відповідає, що воно, звісно, є. Та досягає лише певної висоти і спрямоване не вниз, а вбік: "На майданчик воно не впливатиме. На ньому люди зможуть перебувати не цілий день, а буквально годину, пів години".

Згідно з проєктом, спирання конструкцій на вежу буде мінімальним, оскільки майбутню конструкцію триматиме стрижень, який має два ліфти. Точну суму вартості задуму Андрій не називає: "Це від $500 тис. до $1 млн, це не такі вже й великі кошти для таких об'єктів. Наприклад, Львів відвідує щороку зазвичай 2,2 млн туристів. Високий Замок раніше хотів збільшити кількість відвідувачів. А це можливість для нього. Високий Замок потребує капітального ремонту. Треба відновити всі доріжки – вони дуже занедбані. Відповідно, не знаю, за які кошти можна його відновлювати".

Є відгуки від інвесторів з великого і середнього бізнесу, які мешкають у Львові. Автор проєкту каже, що допис з анонсом майданчика на телевежі охопив понад 3 млн користувачів: "Це викликало досить серйозний резонанс не лише у Львові, а й, виявляється, в Івано- Франківську. Там є схожа конструкція. Думаю, що це питання часу і, звичайно, досліджень, бо не можна просто так щось десь поставити. Цей проєкт поки що не зареєстрований, але орієнтуємось на найближче майбутнє. Якщо ми знаємо, що нині антена працює на 10-15 % від свого ресурсу, то завтра вона може працювати на один відсоток або взагалі не працювати. Кажуть, що це цілком реально".

Директор Львівської філії Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення Олександр Толстогузов каже, що архітектори з ними не спілкувалися: "Вони до нас зовсім не зверталися. Я знаю про цю ситуацію з інтернету. Але ні з Андрієм Івановичем Садовим, ні з будь-ким із архітекторів я не розмовляв. Сьогодні антена перебуває в стані стовідсоткового використання. На ній є обладнання, яке необхідне для передачі телесигналу, радіосигналу та сигналу зв'язку. Без цього обладнання не буде телебачення і радіо у Львові й у Львівській області. Також під час самого будівництва, якби воно було, вежа змушена буде перестати передавати сигнал. Земля під телевежею є у власності держави, не в комунальній, тому будь-які подальші коментарі, гадаю, давати нема сенсу. Тому що це всього лиш вигадки, фантастика, але не більше. Можливо, може колись і буде там оглядовий майданчик, років через 10 або й 20. Нині немає обґрунтованих висновків для цього будівництва. Це не більше, ніж вдалий піар-хід Андрія Івановича Садового перед виборчою кампанією".

Олександр говорить, що з телевежі є опромінення, небезпечне для здоров'я і насамперед для репродуктивної системи людини: "Можливо, якщо розмістити обладнання вище, то воно не так впливатиме на здоров’я".

"Я не бачив документів та плану проєкту, тому зараз неможливо відповідати на запитання, що може бути. Якби все було, то я зміг би розповісти більше. А просто сидіти й вигадувати щось я не можу", – завершує директор.