Виставка кераміки "Festіnа lentе" у галереї "Дзиґа" – ще один аргумент, що ця художниця просто не вміє творити будь-як. Підбір кольорів, майстерне виконання, вписаність у галерейний простір, а головне - задум – те, що робить Ольгу Пильник не просто художницею, а художницею, здатною творити концептуальні проекти (що, до речі, можуть не всі). Виставка, яка готувалася ще на квітень, але відкриття якої через відомі причини стало можливим тільки зараз, триватиме до 29 вересня, інформує "Еспресо.Захід".
Мистецький директор "Дзиги" Володимир Кауфман зауважує, що він звернув увагу на Ольгу Пильник як митця ще коли у Львові провадилися Тижні актуального мистецтва. Зокрема, запам'ятався проект, коли художниця виготовила керамічних "болванчиків" на зразок "китайської армії" і наповнила їх китайськими іграшками. "Вона дуже добре володіє технологією кераміки, - каже Володимир Кауфман. – Але для мене цікавішим є її мислення. Властиво, Ольга Пильник використовує технологію насамперед для розкриття своїх ідей – свіжих, несподіваних, актуальних -- а не з інших причин. І це мені страшенно імпонує".
Цікаво, що проект "Festіnа lentе" (з латинської цей вислів перекладається як "поспішай поволі") – екологічний. І це вже другий екологічний проект Ольги Пильник. Але коли свого часу мова була про використання пластику, то сьогодні йдеться про спробу заохотити людей знову любити свої речі, підняти культуру споживання, "змінити фокус "любові" з процесу шопінгу на речі, які ми купуємо". Адже порівняно з минулим, споживач тепер купує на 60 відсотків більше одягу, а носить його у два рази коротший термін.
"Для виробництва цього одягу зараз потрібно на 35% більше територій землі та на 50 % більше води, - сказано в анотації до виставки. – А текстильна індустрія, що є частиною модної галузі, продукує більше вуглекислого газу ніж авіа- та судноперевезення разом. Ця глобальна проблема, невидима на перший погляд, стосується кожного з нас і від кожного з нас залежить".
Як розповіла Ольга Пильник "Еспресо.Захід", коли вона була малою (а родом художниця з Ужгорода), її мама активно навчала її рукоділлю. Зрештою, у 80-ті в'язати та вишивати вміли практично всі дівчата та жінки. Сьогодні, на жаль, хіба одиниці. "Оскільки я, як і всі, геть не маю часу на традиційне рукоділля, то вирішила показати красу текстильного переплетення у кераміці, - каже Ольга Пильник, - зробити з вузликів, петельок, складочок артоб'єкти. І зізнаюся, що це перший раз у моєму житті, коли, споглядаючи свої роботи у виставковому залі задоволена зробленим на 90 відсотків (як правило, цей відсоток значно менший). Коли запитую себе, що би в цій експозиції могла змінити, то сама здивована, що нічого. Хіба ще доповнити її новими творами".
Фото: з Facebook-сторінки Ольги Пильник