Ідея, відверто кажучи, дикувата, з огляду на те, скільки списів зламано довкола і нової системи голосування, і, зрештою, на пристрасті, що розгорнулися довкола захцянок Росії провести вибори на території окупованого Донбасу. Позиція ЦВК і, врешті-решт, постанова парламенту, яка поставила хрест на цій божевільній ідеї, настільки роздратували Москву, що там вирішили запровадити тотальні санкції проти українських парламентарів. Цікаво, що у списку "підсанкційних" не фігурує жоден депутат з фракції Медведчука…
Ба більше, та ж ЦВК офіційно проголосила старт виборчої кампанії (вона розпочинається акурат нині, 5 вересня), потенційні учасники перегонів – що партії, що кандидати на очільників органів місцевого самоврядування – вже витратили купу зусиль і коштів на формування штабів та рясну візуальну рекламу. Тобто, як зазвичай, в Україні елекції – це "свято, яке завжди з тобою", і воно триває перманентно, незважаючи на ранжир і масштаби власне виборів.
Однак… Зе!влада переживає кризовий період рейтингового імунодефіциту. За підсумками недавнього опитування, проведеного Центром Разумкова спільно з фондом "Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва" з 3 по 9 липня, президенту України не довіряє половина громадян, Верховній Раді України – дві третини, уряду України – 72%, державному апарату (чиновникам) – 78%. Врахуймо, що катастрофічне падіння довіри відбулося всього за рік з лишком, після феєричної перемоги, коли рейтинги Зе! і його "кварталу" сягали небувалих показників.
Тобто "зелені" на місцевих виборах можуть розраховувати на електоральні крихти, позаяк український обиватель звик транслювати невдоволення неприбраним під'їздом чи вибоїстим хідником до власної оселі не стільки на місцевих урядників, скільки на того, хто очолює країну. Ба більше, невиправдані кадрові експерименти в регіонах і на рівні РДА лише задля демонстрації ідеї перемоги "нових облич" з тріском провалилися, завершившись постійними відставками, призначеннями, корупційними скандалами тощо.
Зеленський-Голобородько, до того ж, як на мене, вже готовий виконати перед публікою на біс найскандальнішу і сумнівну з погляду права кіношну сцену розстрілу парламенту. У реалі це може втілитися в іншому сценарії. Місцеві вибори перенесуть через "чергову хвилю коронавірусу". Угодовський уряд Шмигаля відправлять у відставку, пояснивши провалами в економіці. А потім більшість у ВР лусне, як бульбашка, розсипавшись на дрібніші фракції та групи. Тож навесні є план провести і парламентські, і місцеві вибори.
Все логічно. "Монобільшість" вже пропала, як роса на сонці, фрагментувавшись, згідно з інтересами справжніх "спонсорів". У фракції, роздертій скандалами і взаємними звинуваченнями, раз-у-раз вибухають конфлікти. Показово, що "слуги", яким остогид бундючний і авторитарний стиль керівника Офісу президента Єрмака, що поводиться з парламентарями, мов з бидлом, щораз частіше висловлюють свої жалі безпосередньо на президента. Промова Гео Лероса, вигнаного з фракції, бо "підняв руку" на святе – корупційний бізнес Єрмака-молодшого (з торгівлею посадами), так от, емоційний спіч Лероса навіть перевершив пристрасні пасажі реальних опозиціонерів, які гаряче аплодували своєму "ідейному противнику".
Оприлюднювач "плівок Єрмака" – лише епізод у сумній історії фракції людей, більшість з яких потрапила до зали під куполом випадково. Ясна річ, там є депутати, які свідомо і неальтруїстично протягують лінію конкретних олігархів, вносячи сум'яття у лави "слуг". Є "козачки" з відверто проросійського середовища, ладні хоч завтра долучитися до ОПЗЖ, особливо на тлі зростання впливу "медведчуківців" на Півдні та Сході. Частина СН симпатизує і навіть підтримує національно-демократичні ідеї реальної опозиції – фракції Порошенка. Решта ж – "болото" з весільних фотографів і провінційних гендляриків, які зірвали завдяки виборам джек-пот і, втративши його, кануть у звичне небуття.
На місцях, де восени мали б розгорнутися справжні політичні баталії, у "слуг" – не те що кадровий голод. Є місцини, де партійні структури, кажучи метафорично, слід під'єднувати до ШВЛ, а фінансових ін'єкцій не передбачається. Бо який адекватний підприємець ставитиме на осіб, чиє єдине ремесло – безвідповідально патякати, не маючи поняття про реальні проблеми?
Тому Зе! помітно нервує. Його риторика щораз разючіше нагадує українцям пасажі ще одного "ціцерона" – Віктора Януковича. Якщо "вічно легітимному" непорозумінню не давали жити "козли", то вчорашньому коміку тепер хтось "плутається під ногами". Як у трішки непристойній народній оцінці невмійок – поганому танцюристові завжди "щось" заважає. Хоча, зрештою, на сцені "Кварталу" Зеленському непогано давалися танцювальні па…
Головне, що Зеленський підсвідомо і майже параноїдально прирівнює реальних опозиціонерів і дисидентів зі своєї ж фракції. Якщо йому "під ногами плутаються" прихильники європейського вектора України, воїни і добробати, волонтери і патріоти-інтелектуали, то персонажі на кшталт Гео Лероса взагалі виглядають "мікробами": "Вони мікроби, вони бактерії в вашому (фракційному – Авт.) здоровому організмі, але, на щастя, їх дуже мало, і вони слабкі. І я впевнений, що ми не помітимо їх на шляху до успіху. І їх ніколи не згадає історія, навіть не згадає їхніх імен", – сказав Зеленський на партійному з'їзді СН.
Гадаю, не Зеленському говорити про "історію" і про "згадку імен". В історію він вже вляпався. Щодо згадок, то може розраховувати, що українці довго пам'ятатимуть лише його вульгарні сценічні репризи. І чухатимуть чуби над тим, як їх біс поплутав проголосувати за таке непорозуміння.