Про це орендар галереї та митці, які у ній представлені, розповіли сьогодні під час пікету під стінами установи, повідомляє кореспондент "Еспресо. Захід".
"Салону "Равлик" вже 28 років, проте зараз він переживає найскладніші часи. Спочатку ми мусили призупинити роботу на період карантинних обмежень, а зараз не можемо відкритись через незрозумілу позицію керівника Інституту народознавства Степана Павлюка.
Ми неодноразово зверталися і усно і письмово до керівництва Інституту з проханням дозволити нам відновити роботу – та все марно. Потім нам в допомогу прийшли публічні люди, зокрема народний депутат Наталія Піпа написала листа в Інститут. Реакцією на нього стало хіба те, що було перевішене на зовнішні вхідні двері оголошення про те, що у музеї відбувається реорганізація залів", - розповіла орандар галереї Оксана Боднар.
Засновник "Равлика" Юрій Гайда додав, що у них є чинний до 2021 року договір з власником приміщення, який укладено ще у 2012 році. Та ці господарські правовідносини директор інституту ігнорує, ще й заявляє, що договір можна укласти, а можна і розірвати.
Також пан Юрій наголосив на тому, що зараз у приміщенні музею без права доступу їх власників перебувають більше тисячі творів митців, ринкова вартість яких становить більше 1 млн грн. А таке перешкоджання власникам доступу до їхніх виробів може тягнути за собою вже кримінальну відповідальність.
Інші учасники пікету наголосили на тому, що Музей етнографії має ще одне приміщення на площі Ринок, яке працює без проблем. Там не лише діє експозиція, але й відкрито крамнички. А тут – зась!
Двері у музей закрито, а телефони приймальні директора не відповідають. То ж їхню позицію сформулюємо зі слів мітингувальників, які зазначають, що причиною того, що музей закрито є епідемія коронавірусу та реорганізація залів. Такі версії Степан Павлюк висловлював як представникам галереї, так і у листі-відповіді Наталії Піпі.
Відзначимо, що, як писало "Еспресо", 5 серпня відкрилась оновлена експозиція музею на площі Ринок 10. І переїхала вона, власне, з залів на проспекті Свободи. То ж цілком очевидно, що тут формується нова виставка, але цей факт, очевидно, не заважає відкрити для відвідування хол музею, де і розташована галерея.
Чому така вибірковість і чому працівники Інституту, Музею та власники галереї не можуть повноцінно працювати хотілося б почути у Степана Павлюка. Ми готові опублікувати його позицію на шпальтах "Еспресо.Захід".