Після 5-місячної перерви – 27 серпня - симфонічний оркестр "INSO-Львів" дасть перший концерт "Імпульс" у великому складі у спеціально трансформованому концертному залі Львівської національної філармонії. Програму концерту складе 5-та симфонія Людвіга ван Бетховена (чиє 250-річчя відзначаємо цього року) та "Українська сюїта" для симфонічного оркестру малознаного в Україні львівського композитора Андрія Гнатишина, інформує Львівська філармонія.
Коли з Бетховеном зрозуміло, то особа Андрія Гнатишина тримає інтригу. Уродженець Львівщини, що здобував вищу освіту у Вищому музичному тоді ще інституті ім. М. Лисенка під орудою Станіслава Людкевича, а згодом - завдяки особистій стипендії Митрополита Андрея Шептицького продовжив її у Новій Віденській консерваторії, став у широких світах знаним чоловіком. Понад півстоліття - від 1931-го по 1995-й - керівник хору Української греко-католицької церкви Св. Варвари у Відні, що під його очільництом став одним із найкращих хорів у Західній Європі. Автор понад 260 композицій, серед яких дві опери, п’єси для фортепіано, скрипки, віолончелі, літургії, хори тощо. Чоловік, що за свої видатні досягнення у музично-просвітницькій та творчій діяльності отримав від австрійського міністерства культури звання професора, від віденського крайового уряду - "Золотий Хрест Заслуги", від Папи Івана-Павла ІІ - титул лицаря-командора Ордену св. Сильвестра, тільки в рідній Україні дотепер залишається маловідомим, попри те, що ціле життя популяризував і українську музику і українську культуру.
Як розповіла Еспресо.Захід голова правління оркестру "INSO-Львів", заступниця генерального директора Львівської національної філармонії Іоланта Пришляк, до того, що постать Андрія Гнатишина з'явилася у репертуарі оркестру, призвела книжка. "У часи карантину мені до рук потрапило дослідження Мирослава Мариновича про Андрея Шептицького і про те, як його принципи можуть працювати у найближчому майбутньому України і світу. Я була вражена. Чоловік пережив вісім змін влад, і зумів втримати як власну ідентичність, так і власні переконання. Після прочитання я гостро відчула, що проблема не в комусь, а в нас самих. Коли про діяльність художників, кому допомагав Шептицький, більш-менш відомо, то імена музикантів та композиторів – хіба дуже вузькому професійному колу. Але ці музиканти-композитори, незалежно від місця проживання трепетно берегли своє українство, творили речі із яскраво вираженим українським кодом. Андрій Гнатишин теж такий – скрізь стверджував, що він – українець. Ми зв'язалися з його родиною, отримали ноти і радо представимо його постать львів'янам".
До речі, у 1990 році твори композитора у Львівській філармонії уже звучали. І композитор був на цьому концерті, який організували українські ентузіасти, присутнім особисто. Здійснилася його мрія – відвідати рідні краї. За п'ять років на 89-му році життя Андрія Гнатишина не стало.
Диригуватиме концертом українець Ярослав Шемет, який приїхав з Польщі до Львова спеціально для участі у проекті. Це не перший творчий експеримент Ярослава Шемета та цього оркестру. Як інформує філармонія, в умовах суворого карантину було підготовлено, записано і представлено музичний дебют увертюри до опери Дж. Верді «La Forza del Destino» в режимі «залишайся вдома». Є й інші спільні плани.
"У сучасні непрості часи (хоча коли вони прості?) – такі постаті як Митрополит Андрей, Андрій Гнатишин, інші – це острови та острівці сили, - каже Еспресо.Захід Іоланта Пришляк. – Це те, що дає опору".
Варто додати, що ті, кому не терпиться чекати 27-го числа, можуть стати одним із 20 щасливців, що придбають квиток на відкриту репетицію оркестру у великому залі Львівської національної філармонії. А відбудеться ця репетиція за обмеженої кількості глядачів у Львівській філармонії уже цієї неділі.