На Львівщині відзначили 76-у річницю Пирятинської трагедії

У селі Пирятин на Жовківщині свято Спаса завжди супроводжується страшними спогадами про те, як у 1944 році війська НКВС, програвши бій повстанцям, спалили мирне село та жорстоко розправились з місцевими мешканцями

Про заходи у річницю вшанування героїчного бою загонів УПА та невинно вбитих мирних мешканців, повідомили у пресслужбі Жовківської РДА, інформує "Еспресо. Захід".

Як йдеться у повідомленні, священники відслужили панахиду біля монумента героям-пирятинцям разом з місцевою громадою та віддали шану героям-захисникам рідного краю і невинним людям, які стали жертвами жорстоких боїв, розправ та пожеж від рук НКВС.

Про те, як розгортались події цих днів під Пирятином, є чимало розповідей та досліджень, але подаємо їх за збалансованим і докладним описом історика, дослідника ОУН та УПА Володимира Мороза у статті "Діяльність сотні "Сіроманці" у Львівській воєнній окрузі "Буг" (весна –осінь 1944 р.)", що була надрукована у академічному виданні "Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність" у 2012 році:

"У Пирятині "Сіроманці" зустрілися з сотнями "Завойовники" та "Яреми", які, очевидно, підпорядковувалися "Яструбові". Магерівський райвідділ НКВС напередодні отримав агентурні відомості про перебування біля Пирятина трьох сотень УПА, які ведуть постійне бойове чергування... Також у Пирятині та на сусідніх присілках базувалися боївка Служби безпеки на чолі з референтом СБ ОУН Равщини Дмитром Думичем ("Гаєм") та місцевий самооборонний кущовий відділ (СКВ).

Фото: з сайту Жовківської РДА

19 серпня на Пирятин почали наступати підрозділи НКВС із Вільок Мазовецьких, Пристані та Любелі. Перша чота "Сіроманців" зайняла позиції зі сходу, друга і третя – з півночі, біля лісничівки, рій ВПЖ (військово-польова жандармерія – ред.) – з північного сходу. Сотня "Яреми" через брак вишколу та погане озброєння участі в бою не брала, з сотні "Марного" залучено тільки невеликий допоміжний підрозділ.

Близько 12 год. розпочався бій од Вільок, на позиціях СКВ та другої і третьої чот "Сіроманців", куди НКВС скерувало дві гармати. Невдовзі у бій вступили й інші підрозділи. Повстанці відбили два наступи з півночі, відтак центр бою перекинувся на позиції першої чоти. Зупинивши кілька разів ворога, близько 17 год. "Льонський" повів чоту у контрнаступ. Так вчинили й інші підрозділи "Сіроманців". Цього не очікували війська НКВД і панічно відступили. Відтак всі відділи перейшли на присілок Владики (тепер частина с. Пирятин), а потім вирушили на південний захід у напрямку Добросина, а "Сіроманці" – на південний схід, до Туринки (Жовківський р-н).

Фото: з сайту Жовківської РДА

За "Хронікою" ("Хроніка сотні "Сіроманці" – ред.), ворог втратив 80 убитими і 62 пораненими, повстанці – 4 вбитими і 2 пораненими…

Підрозділи внутрішніх та прикордонних військ НКВС наступного дня знову оточили Пирятин, вважаючи, що в ньому ще перебувають відділи УПА. Нікого не виявивши, вони спалили близько 75 дворів у селі та навколишніх присілках, вбили шістьох селян та одного поранили. За свідченнями місцевого населення, у Пирятині та його присілках вбили 44 осіб. Натомість за радянськими даними, у Пирятині 19–20 серпня вбито або затримано 60 повстанців…"