Це чи не вперше вдалося так докладно і точно вивчити ще одну сторінку героїчної боротьби повстанців проти радянської окупації, про що пишуть "Фотографії старого Львова", інформує "Еспресо.Захід".
Місце падіння літака було виявлено краєзнавцем із села Словіта Назаром Демським ще у 2012 році. Він, збираючи гриби в місцевому лісі, побачив вирубку лісу, де, після обробки землі трактором і посадки дерев, лежали зелені листи дюралюмінію та інші фрагменти літака. Тоді і почав цікавитися, збирати інформацію у місцевих жителів про знахідки, та про події, що тут відбувалися.
Джерело фото: Фотографії старого Львова
Першу довідку вдалося отримати у свого діда, Петра Демського (1938 р.н): "… Я, як і мої однолітки, ходив пасти корови до лісу. Тоді, не пам’ятаю точно пори року біля "Магреля" на полі впав руский літак, фронт вже перейшов село і рускі салдати були в Словіті. На полі в лісі біля дороги лежали фрагменти обгорілого військового літака. Ми збирали патрони, малі підшипники, цікаві детальки, якими бавилися, один хлопчак в кущах знайшов шапку пілота".
Інші місцеві старожили стверджували, що літак збила місцева гілка УПА в Лагодові з німецького кулемета MG, він спробував здійснити аварійну посадку на полі в лісі, але зачепив дерева, вибухнув і згорів, всі пілоти загинули. За ними пізніше приїхав цілий конвой воєнних.
Джерело фото: Фотографії старого Львова
Зі спогадів словітчанина Федора Кріля (1932 р.н.), літак був американський, двомоторний. Віз військове майно, "хлопці з лісу" вивозили його фірами. До речі, яке майно там було так і не відомо до сих пір.
Як прокоментував кореспонденту "Еспресо. Захід" подані у статті дані дослідник історії ОУН і УПА Володимир Мороз, тут мова може йти не про "місцеву гілку УПА", оскільки там була чітка військова градація на рої, чоти, сотні та курені, а, більш вірогідно, про самооборонні кущові відділи (СКВ), їх часто називали просто "кущові боївки", які входили в структуру підпілля ОУН. Також це міг зробити і один із підрозділів УПА, які нерідко базувалися в лісах біля Словіти, але точно не "місцева гілка УПА".
У 2019 році до дослідження приєдналися ентузіасти з групи пошуку літаків Другої світової війни в Україні. По знайдених деталях була уточнено модель літака – це великий двомоторний транспортний Дуглас A-20 (він же Бостон), який США передали радянському союзу у межах програми ленд-лізу.
В травні 2020 року, досліджуючи територію падіння літака, було виявлено бірку з лівого елерона літака, на якій чітко видно серійний номер 439755. Пізніше при огляді знайдених уламків виявлено й іншу з продубльованим тим же номером. Тоді дослідники почали вивчати інформацію з відкритих даних та архівів.
Джерело фото: Фотографії старого Львова
Спочатку дещо вдалося виявити у документах ЦАМО (Центральний архів міністерства оборони Росії):
"23.03.1945 в 16.00 4 км ЮВ Славита Глининского района (40 км. восточнее Львова). При возвращении из Кировограда, А-20Ж-ДО №39755 по сообщению местных жителей самолет летел со снижением и сильно дымящимся правым мотором, задел за деревья, ударился о землю и врезался в лес на дальней стороне поляны. Предположительно летел под облаками на высоте до 700-750 метров. Очевидно, обстреляный огнем украинских националистов. Пилот был ранен или убит. Комиссия не смогла подъехать к месту катастрофы без охраны – обстреляные пулеметным огнем. Смогли только с войсками НКВД. Погибли все 6 человек на борту".
Далі у документі подана інформація про всіх, хто перебували на борту літака і загинули. Також записи про випадок була виявлена в архіві НКВС:
"Экипаж был виброшен из самолута при ударе, самольот сгорел. Частично с них одежду сняли, осталось порваная при падении... У Тарасова нашли документ. Еще один на гимнастерке слева следы от двух орденов...".
У ході дослідження також було виявлено, що на борту перебував високий військовий чин – начальник оперативно-розвідувального відділу замначштаба 8 авіаційноі дивізії підполковник Дмитро Ситарчик, що не був внесений у перелік екіпажу. Літак мав маршрут Кіровоград-Ельс (зараз місто Олесниця у Польщі). Мета його польоту невідома, вантаж також.
Джерело фото: Фотографії старого Львова
Згодом вдалося з'ясувати ще одну цікаву деталь: у 2017 році на аукціоні Violity був на обговоренні орден Олександра Невського, який належав пілоту цього літака гв.старшому лейтенанту Михайлу Жарікову. Тобто ні комісія, ні команда НКВС не змогли зібрати всі уламки та виявити всі фрагменти тіл. Його було знайдено вже в наш час, при чому люди, що знайшли орден – стверджували, що виявили його на відстані 50 метрів від місця падіння літака. Це й не дивно, адже літак мав ще досить пального, оскільки пролетів фактично половину маршруту.
Відзначимо, що факти збиття українськими повстанцями літаків окупантів були непоодинокими. Найбільш ґрунтовно дослідив цю тему львівський історик Андрій Козицький у статті "Авіаційні епізоди з історії УПА".
Тепер, коли з’ясовано історію літака, Назар Демський передав частину уламків та деталей в майбутній музей збитих літаків Другої світової війни в селі Хоросно, який має відкритися вже цього року. Інші фрагменти зберігаються в історико-краєзнавчому музеї села Словіти та околиць.