Якої шкоди завдає урожаю овочів і фруктів аномально холодний травень на Львівщині

У Львові 11 і 12 травня синоптики фіксували температурні рекорди. Так, уночі 12 травня мінімальна температура повітря становила 0,0 °C. Попереднє мінімальне значення цього дня спостерігалось у 1978 році та становило +0,3 °C. Однак ближче до Карпат температура була ще нижчою, а в деяких районах навіть сніжило. При цьому потепління не варто чекати ще щонайменше тиждень.

Найбільш чутливі до холоду червоний буряк і морква

"Температура  в Самбірському та Старосамбірському районі подекуди опускалися до -5, а це вже є критичною температурою для буряків і моркви. Особливо там, де вони встигли зійти. Бо і столовий буряк, і морква дуже чутливі до низьких температур", – каже голова Асоціації фермерів та приватних землевласників Львівської області Ярослав Кардаш.

Щодо картоплі, то їй приморозки так сильно не шкодять, хоча на урожайності можуть позначитися.

"Відразу після зими така активна весна почалася, що люди в березні кинулися садити картоплю, щоб мати якомога швидше молоду й вийти з нею на ринок. Але досвід учергове показав, що це великий є ризик. Сходи картоплі пообмерзали. Та з багаторічної практики можу сказати, що картопля відростає після обмерзання, – каже Ярослав Кардаш. – Так, строки збору врожаю зміщуються, бо вона розвивається з запізненням, інколи може більше хворіти, але все ж тут не така критична ситуація, як зі столовим буряком і морквою".

Натомість злаковим культурам травневі заморозки шкоди практично не завдають, вважає фермер.

Ще одна важлива деталь - опади. Виявляється, якщо ґрунт добре зволожений, то приморозки завдають менше шкоди рослинам. За словами Ярослава Кардаша, на Львівщині вологи було доволі багато, тож це дозволить рослинам пережити похолодання з меншими пошкодженнями. 

Якщо доведеться пересівати, то це позначиться на цінах

Наразі аграрії ще оцінюють збитки, оскільки наслідки підмерзання можуть проявлятись за кілька днів. Якщо на деяких площах виявиться, що більшість сходів буряка та моркви пошкоджено, то їх ще можна пересіяти.

"Пересіяти – не проблема, часу ще вдосталь. Однак додаткова культивація – це додаткові витрати на обробіток ґрунту, на насіння. Як наслідок – це позначиться на цінах на урожай, – каже Ярослав Кардаш. – Окрім того, треба розуміти, що саме на ранній городині фермери заробляють найбільше. А вже восени, коли йде масовий збір урожаю, ціни найнижчі, інколи нижчі за собівартість".

Найбільше постраждали від приморозків сади

У значно гіршій ситуації опинились садівники. Адже якщо фермери, які займаються овочами, можуть пересіяти поле, то з плодовими деревами так не вийде.  

"У садівництві пошкодження серйозні. Особливо це стосується черешень, вишень, слив. Абрикос не є районованою культурою для Львівщини, але дехто його вирощує. Власне, в мене теж абрикоси померзли", – каже Ярослав Кардаш.

Місцями померзли й волоські горіхи.

"Якщо горіхи були посаджені у видолинках,  де збирається холодне вологе повітря, вони померзли. З одного боку, горіхи в таких місцях і не рекомендують садити, але сади часто закладають не там, де це правильно з погляду агротехніки, а там, де є можливість", – каже він.

Проблема не лише з заморозками, а й із бджолами

Однак проблема – не лише з заморозками, а й із запиленням, адже бджоли в таку погоду не активно не літають.

"Запилення тепер – дуже велика проблема. От у мене одні яблуні вже відцвіли, інші ще цвітуть, але гулу бджіл над деревами нема. Хіба подекуди побачиш бджолу. Є надія хіба що на вітрозапилення", – каже Ярослав Кардаш. 

За його словами, ситуація з бджолами доволі складна не лише через погоду. 

"У деяких пасічників цілі пасіки загинули через застосування пестицидів у великих масштабах. Дуже часто обробіток полів відбувається без попередження пасічників, що буде оброблятися та чи інша площа, і прохання прикрити льотки у вуликах, щоб бджоли бодай у той день інтенсивно не вилітали. Через це є великий падіж бджіл. Відповідно, це позначається на урожаях плодових культур, а відтак і на цінах", – пояснив фермер.