"Ми надто легковажно поставились до змін клімату": закарпатський фермер про те, чому черешні і абрикоси не можуть бути дешевими

Абрикосові сади у селі Часлівці на Ужгородщині відомі серед туристів, адже кілька років поспіль сюди можна було приїхати назбирати собі черешень, абрикос та слив (залежно від сезону) та наробити гарних фото. Однак цього року збирати уражай тут не будуть взагалі, оскільки через аномальні заморозки він повністю втрачений.

"Дорогі наші друзі!  Весняні морози не оминули й наш сад, тому, на жаль у 2025 р. самозбір проводитись не буде. Віримо і надіємось, що в наступному 2026 р. ми будемо мати змогу і привід відновити наші зустрічі, щоб щедро поласувати смачними фруктами", – написав на сторінці керівник господарства Микола Петрунь.

Ціни на абрикоси та персики у 2024, Фото: ФГ "Фруктмікс"

"У нас 5 га саду: пів га під черешнями, один на під персиками та решта – абрикоси. Сад закладений так, аби люди могли збирати урожай самостійно. На жаль, цього року немає нічого. Збитки величезні. Хіба що вдасться зібрати кілька кілограмів для себе, – розповідає Микола Петрунь у коментарі Еспресо.Захід".

За його словами, це вперше у його практиці, коли через погоду гине увесь урожай.

"Було, що ми втрачали до 20% урожаю, через заморозки. А цього року загинуло все. У нас було 7 градусів морозу! Це критично для черешень, а особливо для абрикосів. При цьому мороз вдарив, коли уже була зав’язь плодів", – каже фермер.

За його словами є кілька варіантів порятунку саду від заморозків. Зокрема, можна палити солому – це може підвищити температуру орієнтовно на 2 градуси. Але такий метод ефективний, коли дерев небагато.

"Найефективніший захист – це вода. Цілу ніч, коли є мороз, дерева обприскують водою, тоді вони покриваються льодом і зберігають бруньки чи навіть зав’язки. З таким методом можна врятувати сад навіть при 7 градусах морозу. На жаль, у нас немає такої можливості, бо треба 30 кубометрів води на годину. Для цього треба, аби поруч була річка, – каже Микола Петрунь. –  Звичайно, це додаткові витрати для господарства, але є шанс зберегти урожай".

Найпоширеніший спосіб захисту від заморозків – обробка дерев кріопротекторами до морозів, а потім антистресантами. Фермер каже, робив ці процедури, але при 7-градусному морозі вони не спрацювали.

"Мабуть, ми надто легковажно поставились до змін клімату. Треба встановлювати потужні газові обігрівачі з Голландії. Але один такий обігрівач коштує 12 тис. євро, а нам треба п’ять. У нас не було таких коштів. Тепер розумію, що треба буде шукати фінансування. Можливо, буде програма розвитку садівництва на наступні три роки, тож вдасться придбати хоча б один-два такі обігрівачі, а потім щороку докуповувати. Це великі витрати, але без цього нереально буде зберегти урожай, бо клімат змінюється і на це ми вплинути не можемо", – каже він.

Микола Петрунь каже, аби вберегтись від такої критичної ситуації, як цього року, він планує закласти площу під спаржею.

"Думаю посадити спаржу, аби можна було вижити, якщо сад не дасть урожаю. Бо спаржа невиправдано дорога. Торік мені треба було продати 10 кг абрикосів, аби купити кг спаржі. Це не нормально. Ви уявляєте, що таке виростити 10 кг абрикосів чи черешень? Скільки коштів треба вкласти у сад, поки він даватиме урожай, а потім, аби це урожай врятувати?".