Будівництво ГЕС на Черемоші зашкодить екосистемі унікальної річки та порушить умову надання фінансової підтримки ЄС Україні, – WWF-Україна

Про це повідомляє WWF-Україна, передає "Еспресо.Захід". 

"Всесвітній фонд природи WWF-Україна виступає категорично проти відновлення планів будівництва гідроелектростанції (ГЕС) на річці Білий Черемош у селі Голошина (Верховинський район), а також перекриття русла Черемошу в селі Розтоки (Косівський район). Інформація про ці проєкти з’явилася нещодавно у відкритих джерелах — зокрема, її оприлюднила Українська природоохоронна група", – заявили в організації.

За даними WWF-Україна такі проєкти призводять до катастрофічних наслідків для водних екосистем, біорізноманіття та сталого туризму в регіоні.

"Крім того, подібне будівництво суперечить міжнародним зобов’язанням України перед Європейським Союзом, зокрема принципу "не завдавати суттєвої шкоди" (DNSH). Його дотримання є рамковою умовою, на якій ґрунтується фінансова підтримка України  в межах програми Ukraine Facility", – заявляють в WWF-Україна.

Черемош – один з останніх природних скарбів Європи

"Якщо ці проєкти отримають "зелене світло", це означатиме не просто знецінення багаторічної роботи WWF-Україна, а передусім — серйозну втрату для місцевих громад і всіх українців. Адже мова йде про знищення унікальних вільнотекучих річок Карпат – одного з останніх природних скарбів Європи, який є джерелом чистої води, біорізноманіття і розвитку сталого туризму усього регіону”, – зазначає керівниця напряму "Вода" WWF-Україна, кандидатка географічних наук Оксана Коноваленко.

Черемош утворюється в результаті злиття двох гірських річок — Білого та Чорного Черемошу. Загальний перепад висот упродовж її течії становить близько 280 метрів. Річка тече вздовж меж Івано-Франківської та Чернівецької областей, та впадає у Прут поблизу села Неполоківці Кіцманського району.

Ця річка з водозбірним басейном площею 2650 км² та протяжністю близько 80 км, є не лише об’єктом наукових досліджень, а й справжнім осередком дикої природи. Завдяки своїй віддаленості від населених пунктів, багато її ділянок залишаються практично недоторканими, що робить Черемош "гарячою точкою" біорізноманіття. Тут можна зустріти рідкісні види тварин і рослин, занесені до Червоної книги України, списків МСОП (IUCN) та Європейського червоного списку (ЄЧС).

Річка відіграє важливу роль у водопостачанні регіону та є популярною серед аматорських рибалок. А ще Черемош — це мекка для рафтингу: численні повороти, пороги, вузькі проходи та водоверті зробили його одним із найулюбленіших маршрутів для сплаву в Україні.

У верхів’ї Білого і Чорного Черемошу (Чивчино-Гринявських горах) задля забезпечення охорони природи та збереження біорізноманіття та цілісності природних комплексів у 2010 році було створено НПП "Верховинський".

Як будівництво ГЕС загрожує екосистемі басейну Черемошу?

Будь-яке втручання в цю територію може серйозно вплинути на природні процеси та біорізноманіття, а знищення цінних природоохоронних територій суперечить євроінтеграційним зобовʼязанням України. 

Основна екологічна проблема — зміна природного гідрологічного режиму річки, що критично впливає на місця розмноження риб та їхнє природне середовище.

Будівництво та експлуатація ГЕС можуть спричинити низку негативних наслідків:

• зміна гідрологічних умов — штучне регулювання водного потоку порушує сезонні коливання рівня води, що важливо для життя багатьох видів;
• обміління русла в посушливі періоди, а зменшення кількості води в річці знижує здатність екосистеми до самовідновлення;
• зміна режиму транспорту наносів;
• зміна гідроморфологічних характеристик русла; 
• зміна структури оселищ;
• зміна кормової бази риб.

занедбана гребля на Черемоші, Фото: Ярослав Зеленчук, WWF-Україна

Всесвітній Фонд природи Україна починаючи з 2018 року системно працює над демонтажем кляуз та відновленням вільної течії річок у регіоні. У 2020–2022 роках WWF-Україна в межах міжнародного європейського проєкту "Відкриті річки", за підтримки грантового фонду Open Rivers Programme (Нідерланди), реалізував масштабну ініціативу з демонтажу застарілих, не функціонуючих гребель у басейні річки Черемош. І це уже дало позитивні результати на екологію регіону.

"Останні місяці — як в Україні, так і у світі — звучать дедалі гучніші заклики до збереження і відновлення річок та їхньої природної безперервності. Від обговорень у рамках Green Recovery Platform до реалізації Планів управління річковими басейнами (ПУРБ) —  ці та інші ініціативи говорять про одне: хаотичне і необмірковане втручання у водні екосистеми України має припинитися… Але водночас з цим з’являються плани нових втручань в екосистему басейну річки Черемош”, — підкреслює керівниця напряму “Вода” WWF-Україна Оксана Коноваленко. 
Щоб зберегти унікальну природу Черемошу, необхідно надати статус заказника ключовим ділянкам Білого Черемошу та Черемошу в межах Верховинського та Косівського районів.
Ще у 2015 році було підготовлено наукове обґрунтування для створення заказника, яке чітко підтверджує екологічну цінність цих територій.

Тепер усе залежить від Івано-Франківської обласної адміністрації та місцевих громад.
Черемош — наш спільний природний спадок. І ми ще маємо шанс його зберегти.