Боротьба з цією рослиною триває вже роками. Однак найближчим часом ця проблема не вирішиться, бо борщівник Сосновського не включений в карантинні види рослин, на боротьбу з якими виділяють певні кошти, - повідомляє Еспресо.Захід.
Громадська діячка, кандидатка біологічних наук Дзвінка Калинець-Мамчур розповідає, що зараз громади самі мають боротись з цією рослиною.
"В нашій області він є масово всюди, але те, що я бачила в Івано-Франківській області - просто жахає.
Аби з ним дійсно боротись, не можна допускати до стадії цвітіння. Всі суцвіття - це дрібні насінини, які поширюються. Якщо би люди про це знали і вчасно його скошували на ранній стадії, то це був би перший крок до того, щоби його позбутись назавжди. Скошувати його можна ще тоді, коли він має не дуже великі листки, аби не отримали опіки. А люди, які проводять ці роботи, мають мати спеціальні захисні костюми.
Борщівник страшний тим, що він має леткі речовини. Вони в час інтенсивного сонячного опромінення діють як маленькі лінзочки. Їх у повітрі так багато, що легко спричиняють опіки тіла. Людина навіть не мусить доторкнутися до борщівника. Для опіку достатньо навіть просто стояти поряд отруйного бур'яну", - ділиться Калинець-Мамчур.
Науковці кажуть, що боротьба з борщівником є дороговартісна. Аби повністю знищити отруту, треба давати потужні гербіциди. А це - навантаження на екосистему і на здоров'я мешканців.
Руслан Гречаник, директор департаменту екології та природних ресурсів Львівської ОДА, пояснює, що кожен орган місцевого самоврядування може включити в свою програму боротьбу із забур’яненням і з інвазійними видами на території своєї ОТГ, і додає, що на нині екологи не мають права боротись з небезпечною рослиною за рахунок бюджетних коштів.
"Аграрії і землекористувачі зобов'язані з ним боротись, як з бур'янами. Якщо вони самі не справляються, закликають управління охорони використання земель, державну екологічну інспекцію ті території привести до попередньо стану, щоби на них не було борщівника", - каже Гречаник.
До слова, на Львівщині вже ліквідували понад 30% борщівника Сосновського, а це орієнтовно 400 гектарів – звітують обласній держадміністрації. Однак на 800 гектарах рослина активно розростається.
Довідково. Борщівник Сосновського - отруйна багаторічна рослина. У дикому вигляді поширена на Кавказі, де місцеві жителі використовували її для овочевих супів та борщів молоде листя до появи квітконоса (звідки його назва).
Наприкінці 1940-х радянський селекціонер Петро Вавілов переконав керівництво Всесоюзної академії сільськогосподарських наук в тому, що відновити зруйноване війною сільське господарство допоможе борщівник Сосновського - джерело дешевого і ефективного силосу для корму худоби. Як наслідок, керівництво СРСР запровадило вирощування борщівника Сосновського як ще однієї силосної культури, ігноруючи наукові перестороги.
Згодом збагнули, що корови, які споживали цю рослину, давали гірке молоко, а потім ще й з'ясували, що ця рослина дає тератогенний ефект - тобто мутацію.
В деяких випадках опіки з'являються на уражених ділянках тіла не одразу після контакту з борщівником Сосновського, а через 1-2 дні, розвиваючись поступово під впливом сонячного ультрафіолету. Місця уражень важко гояться, загострюються прояви інших шкірних захворювань.
Заходи безпеки:
- Не торкайтесь до оманливого мʼякого листя оголеними руками;
- Не дозволяйте дітям зривати листя та бавитись ним;
- Інформуйте необізнаних дітей та дорослих про небезпеку;
- При першій появі бурʼянів у себе на ділянці, знищуйте їх, дотримуючись правил особистого захисту, не давайте розмножуватись.
Читайте також: Буревій у Львові: чому виникають катаклізми і чи можна їм зарадити
Якщо все ж відбувся контакт із соком рослин, то в першу чергу необхідно:
- по можливості, в найкоротші терміни, промити уражені ділянки з господарським милом в проточній воді;
- промити (саме промити, а не протерти) уражені ділянки спиртовмісною рідиною (одеколоном, горілкою, спиртом), і негайно закрити уражене місце від сонця кількома шарами тканини (одягом або пов'язкою).
Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.