Ми у "Еспресо.Захід" стежили за станом Марічки, намагалися підтримувати ініціативи волонтерів для допомоги маленькій, але дуже сильній жінці, але, на жаль, Марії не стало. У неї залишилися 10-річна донечка Вероніка.
Коли після смерті мами постало питання про подальшу долю Веронічки, відома львівська волонтерка, яка підтримувала і допомагала Марії ще з часів її вагітності, Уляна Флишко повідомила новину, що хоче оформити опікунство над донечкою Марії. Тато Вероніки загинув трагічно улітку 2019-ого, тож тепер дитина залишилася сиротою. Хоча ні - у неї є своя людина, яка не намагається замінити маму, але готова віддавати любов і тепло. "Найбільшим здобутком волонтерської праці стала для мене Вероніка", – каже сама Уляна Флишко.
Коли Марія Українець спробувала нове лікування в Інституті раку у Києві, їй стало краще, надію давала кожен новий курс, але зненацька хвороба різко запрогресувала і Марії не стало. Улянка підтримувала родину весь час - привозила дівчинці ноутбук, щоб дівчинка могла навчатися дистанційно разом з однолітками, придбала Марії порохотяг, щоб допомогти з побутом, оголосила збірки грошей на коштовне лікування. Ще за життя волонтерка пообіцяла Марії, що не залишить дитину самою. Уляна дотримала слова: Веронічка уже у Львові, удома у волонтерки. Дівчинка сама написала відповідну заяву про те, що вона хоче, щоб львівська волонтерка Уляна Флишко оформила опікунство над нею. Цей факт і дав зелене світло на переїзд дитини з Червонограда до Львова.
"Просто я дала слово Марії і не можу його порушити. Готую документи на опікунство. Чому не усиновлення? Бо з часом Вероніка сама зможе вирішити, для неї це шанс звикнути до того, що сталося. Я не хочу, щоб вона називала мене мамою, але й пані Уляною чи тьотьою Уляною теж. Тож зараз Веронічка каже просто – Уляна. І нам обом так комфортно", – каже опікунка.
Донедавна дівчинка навчалася в одній зі шкіл Червонограда на дистанційному навчанні, тож перед дівчатами питання поступлення в школу було на часі. Вони разом обирали школу, яка сподобається дівчинці. Улянка каже, що їй важливо, щоб дівчинка сама обрала ту школу, в яку їй захочеться ходити, вона не змушуватиме дитину ходити у школу, в якій їй буде добре. Таку школу знайшли біля дому – дівчата знайшли чудову приватну школу неподалік від дому і вже навіть гуртки вибрали. А поки що дівчата обидві зайняті - Улянка працює і займається волонтерськими проектами, а у Веронічки – онлайн-уроки і домашні завдання.
Улянка роздумує, що невипадково цього року, при святі Благовіщення Богородиці, згадала про Марію Українець з Червонограда.
"10 років тому я працювала журналісткою в одній із газет і в мене було завдання - написати історію Марії Українець, яка не побоялася при своїй карликовості вийти заміж і народити дитину. Це було щось неймовірне! Пам’ятаю, як готувалася команда медиків обласної лікарні до цих незвичайних пологів, якою щасливою була сама Марія, коли народилася її здоровенька донечка… Чомусь я вирішила її розшукати саме тепер, коли Марія хворіла і потребувала допомоги. Чим могла, тим і допомагала їй, організовувала лікування та інші потреби родини. Але Божа воля була іншою – Марії не стало. Але є її донечка. І я маю їй допомогти", – переконана Улянка.
Сьогодні вона вчиться відповідальності за маленьку людину кожного дня. Дівчата зразу вжилися Веронічка допомогає Улянці у всьому. Разом вони справляються, хоча це непросто, адже в Улянки щільний графік – і робота, і волонтерство займають чимало часу. Проте опікунка не збирається зупиняти волонтерських проектів, та й немає потреби – Вероніка дуже здібна дитина і все розуміє, не вередує.
"Веронічка мені дуже допомагає навіть у побуті. Я ще не встигла зорієнтуватись, а вона вже тарілки помила. Така сердечна дитина - завжди мені допомагає, хоча я не встигаю ще попросити про допомогу. Вона завжди з Марією все робила, звикла до відповідальності. Немає з нею проблем, з Веронічкою легко і тепло на душі. Я хотіла дитину – і я її тепер маю. Я щаслива", – каже волонтерка.
В Улянки великі плани зараз питання номер один на порядку денному - відкрити дівчинці рахунок "юніор" у банку, щоб дівчинка могла накопичувати гроші до повноліття до 18 років, адже є багато зголошень від людей доброї волі допомогти їй фінансово. А далі, як і в кожної мами – мрії про щасливе доросле життя донечки, чого так хотіла для своєї крихітки Марія Українець…
Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку