Про це "Еспресо.Захід" розповів її тато Ілля Канкров.
Це вже четвертий похід Олександри лише за цей рік. У попередні роки також було чимало походів, які батько дівчинки часом називає прогулянковими. Ілля Канкров – альпініст із досвідом, гірськими мандрівками захоплюється вже декілька десятків років. Каже, що в останньому поході не ставили собі за мету підкорити вершину. Особисто він був готовий повернутися назад будь-якої миті. Проте донечка була наполеглива.
"Чесно кажучи, я не ставив собі за мету, що ми вийдемо на вершину. Це було швидше так: ми їдемо в Грузію, йдемо, поки йдемо. Тобто були готові в будь-яку хвилину розвернутись і повернутись назад. Адже це доволі специфічна річ. І я мало таких історій чув, що діти виходили так високо в гори. Ми вирушили о сьомій ранку, а закінчилася наша мандрівка о десятій годині вечора.
Чи не просилася на ручки? Там навіть і не можна носити на руках, бо це дуже небезпечно. Окрім сходження на гору, ми ще мандрували Грузією, долали річку Адищала вбрід. Тоді Саша, звичайно, сиділа в мене на спині, бо це небезпечна річка".
Канкров розповідає, що для дорослих людей нічого особливого в підйомі на цю вершину немає. А от для дитини потрібна і фізична підготовка, і моральна.
"Вона сама приймає рішення про походи в гори. Маємо з нею демократичне спілкування. Але вона про мріяла про це дуже довго. Планували такий похід ще минулоріч, проте тоді Саша ще була недостатньо самостійна.
Цього року ми з нею побували вже в трьох походах – два зимові й один літній. Зимовий був на Мармаросах – температура сягала 15-20 градусів морозу. Ночували в наметах.
Інший похід був на гору Пікуй. Такий собі прогулянковий похід. Це був своєрідний тест, там і вітер сильний був (до 10 метрів на секунду) і температура -10", – ділиться Ілля Канкров.
Перший повноцінний похід дівчинки відбувся в півторарічному віці. Тоді батько з донькою виїхали на природу з ночівлею на чотири дні за мінусової температури на Кременецький масив. Того самого року Саша побувала на заході, який називали "бродопоходом". Йдеться про ходіння вздовж ріки Чорний Черемош – найзакритішими ділянками Карпат.
Окрім підкорення гір, 5-річна Олександра відвідує секцію айкідо, їздить на велосипеді, займається співами, грає на скрипці. Батько каже, що здоров’ю походи не шкодять, а навпаки – загартовують.
"Звичайно, хворіє. Як і всі інші діти, на дитячі вірусні недуги. Але це не через походи. Після походів, навпаки, загартовується, бо навіть піжами не хоче одягати. Також вона – дуже дисциплінована дівчинка і багато чого вже вміє – такі елементарні речі, як уміння в'язати вузли, знає, що таке страховка, для чого і як це організовується. По скелях також трішки лазила, вміє одягати систему і загалом часто бере активну участь у різних заходах. У тих речах почувається комфортно", – розповів тато Саші.
Стосовно подальших планів, то сім’я Канкрових розповідає, що мають їх багато. А от про встановлення якихось рекордів серед юних альпіністів ще не дізнавалися, адже не ставлять собі цього за мету: "Захмарних цілей ми собі не ставимо. Головне – що в нас була гарна компанія і це було дуже для неї цікаво. Разом з нами, наприклад, був Михайло Ємельянов – один із найдосвідченіших альпіністів в Україні. Так було в нас символічно, що на вершині була малеча, якій п'ять років, і почесний 65-річний альпініст. Щодо рекордів, то за ті роки, що займаюся туризмом, таких випадків справді пам’ятаю небагато. Хоча фанатично за рекордами не гонимося".
Давати порад іншим Ілля Канкров не любить, навіть щодо того, в чому добре розуміється. Єдине – рекомендує батькам, які зібралися з дітьми в гори, у першу чергу прислухатися до дитини і вести з нею діалог. Це і є найважливішим у мандрівці.
Фото надані Іллею Канкровим
Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.