"Над Україною нависає зловісна двоголова тінь російського імперіалізму, який тільки й чекає остаточного колапсу нашого суспільства": 10 актуальних цитат В'ячеслава Чорновола

23 роки тому культовий політик загинув в автокатастрофі. Чи його вбили...

25 березня 1999 року в автокатастрофі під Києвом на трасі "Бориспіль – Золотоноша" загинув  видатний український політик, публіцист, літературний критик, діяч руху опору проти зросійщення та національної дискримінації українського народу, політичний в'язень СРСР, співзасновник Народного руху України, ініціатор проголошення Декларації про державний суверенітет та Акту проголошення Незалежності України 24 серпня 1991 року В'ячеслав Чорновіл. Зрештою, тих окреслень його особистості ще є чимало – ініціатор та ідейний натхненник створення Української Гельсінської спілки, організатор Живого ланцюга Соборності від Києва до Львова 21 січня 1990 року, чимало інших, які  – всі – об'єднані одним: не стало  яскравої особистості, яка увійшла в історію як полум'яний борець за волю народу, інформує "Еспресо. Захід". 

Донині одностайності в сприйнятті смерті В'ячеслава Чорновола не існує. За офіційною версією один із засновників в Україні національно-визвольного руху шістдесятників і дисидентів загинув в автокатастрофі. За неофіційною, яку свого часу дуже укріпила відповідна заява колишнього заступника генпрокурора Миколи Голомші: лідер Народного руху України В’ячеслав Чорновіл загинув не внаслідок ДТП – його вбили чотирма ударами кастета в голову. Тобто мова про політичне вбивство.  Провівши у радянських тюрмах і таборах  близько 10 років (в один із яких витримав 83 допити й ніколи не свідчив супроти друзів), будучи засудженим 4 рази, В’ячеслав Чорновіл став культовим лідером національно-визвольного руху. І лідером настільки сильним, що вже після проголошення незалежності України навіть змагався з Леонідом Кравчуком за посаду президента і посів друге місце.

Пропонуємо вам 10 цитат В’ячеслава Чорновола, які дихають актуальністю крізь час:

• "Україна починається з тебе".
• "Перебираючи в пам’яті тюремні роки, пригадую, як було важко у перші дні після першого арешту. Мене кинули в камеру до смертників. Хотіли відразу зламати. Але мене не можна було зламати, адже я вже тоді написав свої книги "Правосуддя чи рецидив терору" і "Лихо з розуму" – про те, як хтось ламавсь, а хтось вистояв".
• "Немає страшнішої кари за муки нечистого сумління, бо немає вищого судді за правду".
• "Настав час великого вибору – або єдність і перемога та шлях до світла, або поразка, ганьба і знову довга дорога до волі". 
• "Немає в нас бандерівців та москалів, східних і західних. Всі ми – народ України".
• "Допустити дві державні мови, або одну державну, а одну офіційну – значить, зруйнувати державу. Я завжди наводжу в приклад євреїв, які відродили вже мертву мову й об’єдналися навколо неї".
• "Над Україною нависає зловісна двоголова тінь російського імперіалізму, який тільки й чекає остаточного колапсу нашого суспільства, щоб запустити хижі пазурі в живе тіло нашого народу… Раджу перечитати Леніна й Троцького. Там чітко і недвозначно сказано, для чого Україна потрібна Росії, чому Україну не можна відпустити і як це зробити практично".
• "Коли нам кажуть, що російський народ у цьому не винен, я згоден, але не зовсім. Він був вимушеним носієм цієї імперської ідеї. Йому вносили це в гени. Почуття імперськості вносилося в гени простої людини. Чернишевський про це колись дуже добре сказав, що коли починаються якісь внутрішні негаразди, тоді необхідно покликати з печі російського мужика, викликати його патріотичні почуття та шукати десь турка зовнішнього, щоб він не бачив турка внутрішнього".
• "Я вірю, що нині на нас з надією дивляться великі державники й патріоти, котрі проголосили створення УНР у 1918 році, а потім об’єднали землі України в 1919-му. Вони сподіваються, що ми не повторимо їхніх (і власних) помилок, що ми, досягнувши незалежности, досягнемо і єдності – такої жаданої, такої необхідної, такої вистражданої, а тому – безцінної".
• "Якби мене запитали, чи жалкую я за тим, як склалося моє життя, про відсиджені 15 років, я б відповів: анітрохи. І якби довелося починати все спочатку та вибирати, я б обрав життя, яке прожив".

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку та телеграм-канал.