На Жовківщині археологи знайшли тисячолітнє горно

Археологи закінчили дослідження історичних поселень між Жовквою і Кам’янкою-Бузькою на Львівщині в межах реконструкції автодороги.

Про це повідомляє науково-дослідний центр "Рятівна археологічна служба", передає "Еспресо.Захід". 

Науковці натрапили на сім давніх поселень, два з них вони обстежили детально. Під час розкопок історики натрапили на знахідки епохи енеоліту, раннього залізного віку та тисячолітнє горно, в якому плавили залізо.

Зазначають, що ділянка між містами Жовква і Кам’янка-Бузька завжди була густо заселена. Поселення в цьому регіоні фіксують ще з епохи мезоліту. Крім того, дорога між містами була частиною давнього торгівельного шляху з Галичини на Волинь, що підтверджують знахідки багатьох монет, а у ХV-ХVІІ ст. тут проходила північна ділянка караванної дороги з Османської імперії через Поділля, Галичину, Волинь до Перемишля і Замостя – великого "Чорного шляху".

Найбільш детально цього року археологи дослідили ділянку біля села Воля-Жовтанецька. Там виявили 15 об’єктів раннього залізного віку – рештки житла, господарських споруд, ліпний посуд, знаряддя з кременю, що представляють висоцьку культуру (ХІ-VІІІ ст. до н.е.).

Серед найцікавіших знахідок археологи виокремлюють  залишки залізоплавильного горна віком понад тисячу років. Його виявили на узбіччі нової дороги за 1-1,5 км від села Блищиводи. Плавильна камера з каналом для витікання шлаку досить непогано збереглася. В якості каркасу горна для вихідної труби була частина горщика або глека, зверху змазаного товстим шаром глини, перепечена до яскраво-червоного кольору. Така технологія допомагала запобігти обвалу горна.

"Залізоробне ремесло в ті часи було добре розвинуте і зосереджувалось поблизу родовищ болотної руди. Для слов’ян було характерно облаштовувати невеликі горна, що забезпечували потреби одного чи кількох поселень. Найчастіше місцеві металурги самі займалися видобуванням руди на болотах, її збагаченням, випалом деревного вугілля та попередньою обробкою металу. Регіон поблизу нинішнього села Блищиводи має розлогі заліснені болота, тож, очевидно, тут було чимало таких ремісників",  – пояснює археолог Рятівної археологічної служби Олександр Сілаєв.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.