Про це пише Суспільне, передає "Еспресо.Захід".
За словами завідувача відділу історії державного історико-культурного заповідника Дубна Юрія Пшеничного, загалом на території етнічної Волині знайшли три такі цілі вироби.
"Такі давньоруські писанки є продукцією майстерень, які мали досить вузькі замовлення, що надходили від представників тогочасної еліти — близького оточення князя, значних купців, бояр. Майстерні, які працювали, передусім займалися досить вузьким ремеслом — виготовленням керамічних плиток на підлогу. Це надзвичайно рідкісна архітектурна декоративна річ, яку використовували для покриття підлоги палаців, багатих садиб. Далеко не всі люди могли собі таке замовити й відчували потребу оточити себе такими естетичними і комфортними речами. І ось як побічна продукція цих майстерень, яка теж виготовлялася поруч із керамічними плитками — це були такі писанки", — розповів історик.
Він зазначив, що питання давньоруського ремесла досить добре вивчили археологи Макарова і Сєдов. Вони були одними з перших, хто присвятив цьому свої праці та показав, що такі писанки, як знайдена в Дубенському замку, виготовлялися в Київських майстернях.
"Є ще одна лінія подібних писанок, яка виготовлялася в Новгороді. Вона відрізняється за кольористикою, а цей виріб має чіткі ознаки виготовлення в Київських майстернях і це показує культурний і торговельний зв'язок Дубна у цей час з Києвом", — додав фахівець.
Юрій Пшеничний зазначив, що під час виготовлення таких писанок ще у несформований виріб всередину вкладали кульку випаленої чи висушеної глини. І коли вже виріб закривався, то цей елемент залишався там у вільному русі й під час струшування писанки він видавав характерний звук торохкотіння.
"Вироби, які так звучали, відомі з дуже давніх часів. Вони були найдавнішими оберегами й виробами, які відганяли злих духів. Тому одне із припущень, що такі вироби могли бути і дитячими іграшками.
Уже коли такі писанки стають продукцією ремісників, своєрідними сувенірами, вони не втрачають свою давню дохристиянську функцію оберега. Тому що з яйцем пов'язані вірування про оновлення і народження життя, світу. Таким чином уже виготовлена в ремісничій майстерні писанка набувала значення оберега і магічного виробу, який відганяв зло від дому чи від конкретних людей, можливо і дітей, та притягував добробут", — пояснив історик.
"Взагалі цей шурф виявився неочікувано результативним, тому що, по-перше, саму писанку знайти — велика рідкість. Хочу відзначити, що таких цілих виробів знайдено на території етнічної Волині лише три. Вони експонуються, одна в Луцькому музеї, одна в Рівненському музеї й тепер у Дубні теж є. Колись дуже давно неподалік Рівного ще знайшли таку писанку, вона опублікована, але зберігається в Києві зараз. На всю західну частину України цілих таких виробів знайшли тільки десять. Тобто можна собі приблизно уявити, скільки їх на всю Україну. Це вже сама собою велика рідкість і знахідка, яка просто показує значення давньоруського міста Дубен, що було зосереджене у своєму адміністративному та оборонному осередку тут, де зараз стоїть Дубенський замок. Тільки це ми говоримо про період X-XIII століття. Тут були теж свої оборонні споруди, будівлі й все мало інший вигляд. Писанка доводить престижність цього місця і це ще одна деталь до реконструкції образу цього літописного міста Дубен", — підсумував фахівець.