На Львівщині пацієнтів можуть залишити без стаціонарної меддопомоги, лікарі кажуть, що з системи випаде цілий сектор

За рік Бібрська міська лікарня на стаціонарне лікування приймає понад 1100 пацієнтів. Уже півтора року, як вона є окремою і самостійною медичною установою, а до цього була частиною Перемишлянської центральної районної лікарні. Медики закладу розповідають, що за час автономії вдалось закупити обладнання для лабораторної діагностики, електрокардіографи, дефібрилятори та іншу спеціалізовану апаратуру, якої передовсім потребують місцеві мешканці при найпростішому огляді. У планах мають ще чимало задумів, на які потрібні великі кошти. Через реформи медичної системи, їм не завжди безперешкодно вдається залучити таке необхідне фінансування.

Директор лікарні Ярослав Мельничук розповів для "Еспресо.Захід", що коли прийшов сюди працювати півтора року тому, то вжахнувся – в закладі був ніби склад старої та неінформативної техніки. Нині потроху все реорганізовує і облаштовує для зручності пацієнтів, а також мріє повернути відділення хірургії та реанімації. А вже зараз готують документи на відкриття ще одного відділення стаціонарної паліативної допомоги на 30 ліжок, аби полегшити симптоми важкохворим людям.

"Коли я сюди прийшов, то найперше поставив собі за мету покращити роботу лабораторії. Вдалося купити обладнання, яке автоматизовано робить біохімічний аналіз крові. Згодом отримали такий апарат для визначення аналізу сечі. Через кілька місяців це вже була повноцінна лабораторія. Постало питання нових кардіографів, дефібриляторів, а іншими словами – всього, без чого лікарня не може існувати", – пояснює пан Ярослав. 

Якщо заклад закрити, а комусь треба буде терміново отримати меддопомогу, то пацієнт може не отримати її вчасно, адже територіальну громаду обслуговує лише одна машина швидкої допомоги

Як він розповідає, боїться чуток про закриття лікарні, бо лише почав налагоджувати роботу, а пацієнти своєю чергою вже знають, що тут завжди можна отримати допомогу.

"Спілкуючись з багатьма працівниками медичних організацій прослідковується така думка, що малі лікарні не мають існувати та що це є даремна трата коштів. Можливо, ще два роки тому я з цим був би згідний, але побачивши структуру зсередини, тобто запити людей, переконався – це зовсім не так. У випадку закриття лікарні люди не матимуть до кого звернутись, цей сектор роботи просто випаде", – наголошує медик. 

Населення Бібрської ОТГ складає 18 тисяч, є багато людей пенсійного і похилого віку. За словами Ярослава Мельничука, якщо заклад закрити, а комусь треба буде терміново отримати меддопомогу, то пацієнт може не отримати її вчасно, адже територіальну громаду обслуговує лише одна машина швидкої допомоги. Відтак, мешканці часто самостійно звертаються до приймального покою.

"У лікарні приймальний покій виконує функцію реєстратури, невідкладної допомоги, травмпункту (який знову ж таки єдиний на всю ОТГ) і маніпуляційної, де є черговий лікар. З медиків є хірург, травматолог, пульмонолог, фтизіатр, анестезіолог чи терапевт. Будь-хто з них є на зміні й за потреби викличе відповідного фахівця", – розповідає головний лікар і додає – якщо цей сегмент з регіону забрати, то медична ситуація погіршиться в рази, а старше покоління взагалі залишиться без стаціонарної допомоги. 

Лікарню фінансує місто, та робити це дедалі важче

Розмови про закриття міської лікарні точилися ще два роки тому, а місцеві мешканці навіть виходили на пікети з протестами. Медики малих лікарень, на кшталт Бібрської, припускають, що на вищих рівнях не завжди розуміють потрібність таких лікувальних установ і даремно вважають їх зайвою тратою грошей. 

"Укладаючи угоду з НСЗУ, ми заробляємо самі на себе. Щодо комуналки та ремонту нас утримує міська рада. Тобто, певною мірою ми автономні й більше прив'язані до міськради. До слова, якби не міська влада і бажання громади мати лікарню, нічого б не було", – зазначив медик.

У той час міський голова Бібрки Роман Гринус каже, що допомагати утримувати лікарню доволі складно, тим більше у воєнний час. Але навіть припускати, що заклад закриють, не хоче.

Вижити за власні кошти надзвичайно непросто. У 2021 році нам вдалось втримати лікарню виключно завдяки місцевим коштам. В нинішній час буде ще складніше

"Місто – за збереження лікарні. Нам відкрито не казали, що її закриють, але такого типу медичні заклади є під загрозою. Якщо не будуть "заходити" кошти з НСЗУ, то утримувати лікарню буде проблематично. Ми, звісно, шукаємо шляхи виходу, та вижити за власні кошти надзвичайно непросто. У 2021 році нам вдалось втримати лікарню виключно завдяки місцевим коштам. В нинішній час буде ще складніше. Люди на розмови про закриття реагують дуже негативно. Є такі мешканці, яким просто нікому допомогти, вони самі точно не поїдуть на обстеження до Львова", – пояснив очільник міста. 

І медики, і міські чиновники в один голос кажуть, що можновладці мають зрозуміти, що маленькі лікарні є однією з цеглин у побудові всієї медичної системи.

Ярослав Мельничук переконаний, якщо  витягнути одну з них, це означає частину людей залишити без допомоги. 

"Є чимало суперечок щодо закриття невеликих міських лікарень. Але коли в цьому середовищі тривалий час поспостерігати ситуацію, розумієш – не можна цього робити. Нам ставлять умови, які важко виконати й ми йдемо просити гроші по міських чи районних радах. Тому, вважаю, зараз варто піти назустріч невеликим міським лікарням – дати фінанси, аби ми могли вижити, особливо в цей важкий воєнний час", – зазначив головний лікар.

У разі закриття, лікуватимуться або тут, або вдома

Станом на зараз, заповненість ліжок у лікарні складає 90 відсотків. Пацієнтка стаціонару пані Люба має запалення нерва руки і гіпертонію. Лікується в Бібрській міській лікарні уже кілька днів. Каже, якби тут було ще більше спеціалістів і медичного обладнання, то взагалі б не довелося б кудись їхати та  шукати медиків у складніших випадках.

"Тут ми всіх знаємо і знаємо, куди звертатись. Близько, одразу надають допомогу. Готові виходити на страйки, аби не закривали цієї лікарні. Куди нам тоді звертатись?" – розпачає жінка. 

Інша пацієнтка, пані Уляна, захворіла на пневмонію. Розповідає, якби сюди не прийшла, то лікувалася б удома.

"Спершу в нас завжди самолікування, а потім вже нема що лікувати. Діти наполягли, щоб пішла на огляд. Знаю, що тут є медики, які діагностують і будуть надавати лікування. Я б не їхала до Львова категорично, через кілька причин: маю п'ятеро дітей, троє з яких неповнолітні, відтак, нема можливості поїхати з міста. А тут і пішки прийшла", – пояснила вона.

До слова, зараз у лікарні є 37 точок, до яких можна подавати кисень. 

Під загрозою безробіття майже сотня працівників 

Консультацій і лікування потребують і маленькі пацієнти. Медики наголошують, що на нині гостро постала потреба у дитячому стаціонарі. Наразі тут є лише денний. А хворих малюків побільшало, зокрема й внаслідок прибуття внутрішньо-переміщених осіб.

Вже другий день на маніпуляції приїжджає із сусіднього села Вільхівці другокласник Богданчик, у нього раптово піднялась температура. 

"Коли мені стало погано, був у школі. Спершу голова почала боліти, а потім стало дуже холодно. Звернувся до вчительки, вона викликала машину і мене відвезли до лікарні. Зараз вже краще почуваюсь", – ділиться хлопчик.

Батько Богдана, пан Олександр додає, що неодноразово звертався до цього медзакладу, а до Львова не завжди є можливість і значно проблематичніше. 

Педіатри пояснюють, що маніпуляції варто робити хоча б двічі на день, тому було б добре розгорнути  кілька ліжок дитячого стаціонару.

Тож у Бібрці як пацієнти, так і медперсонал прагнуть радше розширення лікарні, аніж закриття і хочуть донести до високих коридорів потрібність закладу для громади. Окрім того, у випадку закриття 84 людини, які тут працюють, втратять роботу, а це лікарі, медсестри, санітарки, технічний персонал.

• Нагадаємо, у Львові хочуть закрити гінекологічне відділення. Працівники кажуть про цинічну схему
• У Бориславській лікарні заговорили про закриття відділення та скорочення штату працівників

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку, телеграм-канал та Twitter.