Про це "Еспресо.Захід" розповів очільник громадської ініціативи Центр порятунку культурної спадщини Роман Метельський.
Бронзовий пам'ятник Тарасу Шевченку роботи скульптора Матвія Манізера та архітектора Йосипа Лангобарда, встановлений на могилі Шевченка у Каневі, врятувати від імовірних обстрілів так, як це зробили із пам'ятником Кобзарю, приміром, у Харкові – неможливо.
Із проханням допомогти захистити могилу Шевченка до Центру звернувся Шевченківський національний заповідник у Каневі. Річ у тому, що на аналогічні звернення цього музею до Міністерства культури жодної конкретної відповіді про те, як це зробити, музей від найвищих чиновників від культури не отримав.
За словами Романа Метельського, складність ситуації полягає в тому, що обкладення пам'ятника на могилі Шевченка мішками з піском не є можливим через те, що там дуже нестійкий грунт і осідає вже сам по собі. А йдеться про монумент висотою 17 метрів. Встановити довкола нього риштування і обшити їх фанерою? Але це теж вага, котрої ґрунт може не витримати. Очевидно, ще в мирні часи мала би бути зроблена бетонна опора, але цим ніхто не зайнявся. Зараз Центр порятунку культурної спадщини залучив до пошуку єдино правильного рішення архітекторів (і не лише львівських), однак наразі на якийсь прийнятний варіант порятунку вийти не вдалося.
"Оце та ситуація, – каже Роман Метельський, – яка оголила проблему: Усі ці десятиліття Міністерство культури цільово не берегло пам'ятки, ґрунтовно не займалося їх підсиленням та порятунком. І в підсумку, коли почалася війна, волонтери Шевченкову могилу готові захистити і навіть знають, де взяти на це кошти, а центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, не має жодної відповіді, як це зробити. А підходити бездумно до могили Шевченка не можна".