Модні фотосесії і кулінарні шоу змінили на прихисток для тих, хто втік від війни: як львівська фотостудія приймає сотні переселенців

Щодня у фотостудії  "Wonder Space" готують їжу, вчаться, розважаються, живуть і працюють від 50 до 100 людей. Загалом від початку війни хаб надав притулок вже майже тисячі переселенців

Ініціаторами прихистку є двоє засновників "Wonder Space" Оксана Сибидло і В'ячеслав Батт. Оксана вже 6 років займається художнім фотографуванням їжі, її партнер В'ячеслав, окрім хобі, пов'язаним із фото, має пекарню "Живий хліб". Ідею відкрити фотостудію реалізували минулого року, в розпал карантину. 

"Чудовий простір"


Приміщення фотостудії величезне – воно займає понад 1000 квадратних метрів і поділене на сім "локацій" з різним тематичним спрямуванням. Тут облаштована професійна кухня, є душові та туалети. Простір влаштували таким чином, аби можна було проводити як комерційні зйомки, так і вечірки. Кухня розрахована на зйомку кулінарних шоу та майстеркласів. 

Зараз студія повноцінно свою роботу не веде. Зберегли лише одну з семи локацій, аби хоч якось підтримувати бізнес. 

"Ми вирішили зробити проєкт "Wonder Space" як спільний творчий простір, де люди могли б створювати комерційну, професійну фотографію, а також де могли б зустрічатися люди з креативною професією – як своєрідний клуб для обміну досвідом.

Кожна з локацій, які тут були представлені, визрівала. Ми розуміли, які потреби є у Львова і що було б доцільно додати. Головна ідея і мета "Wonder Space" – щоб усі локації могли трансформуватись – тут і інтерв'ю брали, і вчили танцювати бачату та сальсу. Є менші локації, спеціальні "дівчачі", з рожевими стінами. Там брали сукні, шампанське і робили фотосесії. Був також облаштований подіум для показу мод. Тут святкували Новий рік. Це – універсальний простір, який можна використовувати багато для чого", – пояснює Оксана Сибидло. 




 

Зараз "Wonder Space" став прихистком для сотень людей, які втікають від війни.

Шокованих людей брала за руку і вела їсти

Зайшовши у хол приміщення, найпершим зустрічаю милого песика-лабрадора. Він сяє "широкою усмішкою" і махає хвостом. Трохи далі – такса і, десь поміж довгими шторами, блукає кіт. 



Тут приязно ставляться до всіх мешканців, а тваринам раді особливо, бо вони є своєрідним антистресом для мешканців прихистку –  розповідає Оксана Сибидло . Навіть вели підрахунок – загалом на фотостудії жило вже 25 тваринок. 

"Усі собаки і коти, які в нас були, уже чемні і дружні. Був кумедний випадок – дві доби шукали кота. Приміщення величезне, тож знайти було непросто. Дівчата і валер'янку крапали, аби його приманити. А знайти мусили, бо та сім'я вже планувала виїжджати", – розповідає Оксана.

До великої кількості людей і тварин тут готові, адже величезне приміщення дозволяє розмістити чимало гостей. Про те, як облаштувати проживання в фотостудії, задумувались іще перед війною.

"Коли почалась війна, ми були готові до такого розвитку подій у перший день – змінити формат своєї роботи. У середу, за день до російського наступу, якраз про це все поговорили, а в четвер уже облаштували перші місця. У суботу, 26 лютого, на студію прибули перші переселенці для проживання. В мене стану шоку не було. Якби був, напевне, нічого би не вдалось зробити", – пригадує співзасновник студії В'ячеслав.

Перші переселенці дізнались про прихисток у "Wonder Space" із соціальних мереж, де люди самі почали розповсюджувати адреси місць, в яких можна зупинитися. 

"Пам'ятаю, що найпершими приїхали харків'яни. В ті дні люди добирались по 2-3 доби у поїзді і спершу ми не могли зрозуміти, скільки їх приїде. Коли вже перші мешканці тут помістились, то почали тегати нас і радити своїм знайомим – інформація розійшлась "сарафанним радіо". Були такі випадки, що люди з одного будинку випадково зустрічались тут", – розповідає  Оксана.

Олексій Ланкін із Києва про "Wonder Space" також дізнався випадково. На початку березня евакуював свою сім'ю зі столиці. На фотостудію приїхали з літніми батьками, дітьми і домашніми тваринками. За цей час і самі почали займатись волонтерською роботою.

"Привіз сюди стареньку маму, тещу, дружину, двох дітей, двох собак і кота. Плануємо, звичайно, повернутися додому, але вже в середині травня. Тим більше, що й працювати треба. Я працював продавцем. 

Зараз волонеримо – привозимо що потрібно, відвозимо, чергуємо. Робимо все, що треба"

Дружина Олексія головна по кухні, розповідає, що готують переважно домашню їжу. Робота кухарів навіть важливіша, ніж здається на перший погляд.

"Люди приїжджали в стані шоку, їхали у складних умовах, не виспані і схвильовані. Тому найперше, що я робила – брала їх за руку і вела їсти. Перекусивши, вони могли видихнути і починали спілкуватись", – розповідає Оксана Сибидло.

Життя триває тут і сьогодні

Утім надають переселенцям і професійну допомогу. Власники фотостудії запросили до співпраці психологиню Соломію Вергун, яка за потреби надає мешканцям "Wonder Space" психологічну допомогу. 

Вона пояснює, що кожен виходить з цієї війни з травмою, а для психологів найважливіше – навчити українців долати свої страхи, тривоги і продовжувати жити далі, попри те, що це – найскладніший період в історії України.

"Коли ти націлений, щоб людина отримала свій результат і усміхнулась, у щось повірила – то це просто робиться. Звичайно, бувають і складні випадки. В нас була сім'я – дитина сиділа з мамою, бабусею і тіткою 51 день у підвалі в Харкові. Це дуже складно. І таких сімей багато. Ми зіштовхнулись зі сльозами та страхом.

Війна дуже по-різному відображатиметься в житті кожного, бо хтось бачив тіла людей, обстріли, хтось чув лише сирени. Але кожен виходить зі своєю травмою з цієї війни. Механізмом виходу має стати адаптація до того, що є станом на сьогодні. Треба вчитися долати свої тривоги, тривожності. Відслідковувати, що ми є тут і тепер, а життя мусить тривати".

Ще один напрямок допомоги переселенцям – робота з дітьми. У "Wonder Space" відбувається навчання, на яке приходять вчителі. Також організовують дозвілля, щоб малюки не нудьгували і відволіклися від теми війни. Щоденно проводять різні майстеркласи. Займаються цим професіонали – також переселенці з відпочинкового табору "Аврора" в Скадовську.

Керівник табору Андрій Ристенко каже, що дуже багато людей телефонували і хотіли їм допомагати.

"Ми з командою переїхали вже півтора місяця тому. Раніше тут ніколи не були, просто прийшли й запропонували співпрацю. Табір, в якому ми працюємо, зараз на окупованій території. Ми ж зрозуміли, що всією командою триматись легше, а тому з Дніпра разом переїхали сюди – тут і люди, які керують табором, і вожаті, і вихователі, і навіть донька одного з охоронців. 

Читайте також: "Купи шкарпетки – допоможи ЗСУ": історія львівського бренду, що допомагає захисникам України

Почали шукати собі діяльність, а потім познайомились з Оксаною і займаємось тепер з дітками. Ми складаємо розклад навчання, кожного дня – нові розваги та заняття. Треба, аби діти включались у навчання, хоча в нас не зовсім шкільна програма, швидше щоб не забували, що таке школа. Коли гарна погода, то ходимо на прогулянки, виїжджали на екскурсії".


Звикли допомагати, а тепер самі потребують допомоги

У оновленій фотостудії зібрались неймовірні люди, а кожен з них вкладає усе, що має, щоб хоч якось полегшити життя переселенцям – передають власні кошти, привозять гуманітарну допомогу. Але зараз вони зіткнулися з проблемою, якої досі не мали – питання фінансів. 

Читайте також: Замість прихистити трьох людей вирішили нагодувати три сотні: як львівський гастрономічний бренд допомагає переселенцям

"Коли люди починають займатись благодійністю, то це вже виглядає як певна професія. У цій професії важко в плані фінансів – це і є найпроблемніше питання зараз. Ми точно не звикли працювати з тим, аби залучати допомогу, бо здебільшого самі намагаємось комусь допомогти. А зараз дуже велика відповідальність за інших людей. У плані продовольчої частини легше, бо харчі привозять волонтери чи наші партнери з ресторанів. А от із комунальними послугами дуже важко. Зараз ми заборгували чималу суму. І щодня вона збільшується. 

Ми готові приймати людей і надалі, але очікуємо на підтримку, активно шукаємо партнерів і звертаємось із цим проханням до інших доброчинців. Люди приїжджають вночі, зранку, цілодобово, і отак зараз сказати "До побачення" не можемо", – каже фотографиня.

Відтак у "Wonder Space" будуть вдячні за допомогу. Банківська картка – 4731219113827855, або ж заходьте на сторінку в Інстаграм і там пропонуйте допомогу.

"Еспресо.Захід" продовжує проєкт, у якому розповідає, як львівський бізнес допомагає внутрішньо переміщеним особам і Збройним Силам України боротися проти російських загарбників.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку та телеграм-канал.