"Еспресо.Захід" розповість про під'їзди львівських будинків, які були побудовані в кінці 19-го – на початку 20 століття.
Як зазначила доцентка кафедри дизайну та основ архітектури і кафедри містобудування Національного університету "Львівська політехніка", краєзнавиця Тетяна Казанцева, під'їзди і сходові клітки лише частково зберегли свою привабливість, бо за радянських часів їх занедбували, а іноді навіть знищували.
Одне з унікальних рішень можна побачити в будинку на вулиці Русових, 1. У 1905 році тут працював архітектор Юліуш Цибульський (той самий, який спроєктував палац Потоцьких). Тоді він уже був у досить поважному віці й було доволі дивно, що такий дідусь проєктує щось дуже екстравагантне, ділиться Тетяна Казанцева. Вона пояснює, що Цибульський зробив металеву сходову клітку, яка закручена равликом, а вгорі увінчується світловим вітражем, над яким розміщена скляна піраміда.
"Зараз ця скляна піраміда частково зашита залізом, тобто ми навіть і не бачимо цієї всієї краси. А колись це було фантастично світле приміщення. Заходиш у під'їзд… спершу трошки темно, але все одно дуже красиво. І власне, що оцей світловий ліхтар, який угорі, є імітацією сонячного світла. Там наче сонце з променями і небо. Зроблено так тому, що у Львові нерідко похмура погода, тож таке сонце робили дуже часто. Воно давало відчуття, що погода є доброю", – пояснює Казанцева.
У під'їзді також нестандартна сходова клітка. Виглядає, як підвісна конструкція, яка тримається незрозуміло на чому. Сходи – кругла спіраль, сходовий майданчик також круглий, помешкання розташовують по колу і також мають круглу форму.
"Це був власне такий задум архітектора. Крім того, як згадують мешканці, там стояла статуя Богородиці. І на неї падали промені від цього так званого ліхтаря. Було дуже красиво. На стінах, можливо, і були розписи, але зараз там жеківські панелі. Втім навіть цей дизайн, що залишився – вражає".
За словами пані Тетяни, на перший погляд, багато хто навіть не уявляє, як там цікаво, адже зовнішній вигляд будинку доволі консервативний.
Будинок, де найбільший у Львові вертикальний вітраж у під'їзді, розташований на вулиці Герцена, 6. Спорудив його архітектор Іван Багенський. На вітражі зображені Карпати, а висота сягає до 4-го поверху.
"Вузький вертикальний вітраж по всій сходовій клітці. Він створює просто казку: коли ти заходиш, то бачиш Карпати. Перший поверх темний – це ніби підземне царство. Там корені, великі камені. Вище починається ліс, а далі легенькі хмарки. Це зроблено в стилі неоготики, неоготика була дуже популярна на той час. Сам фасад схожий на замок. Іван Багенський узагалі дуже цікаво спланував цей під'їзд. Ти заходиш туди й не бачиш, де є сходова клітка, тобто доволі нестандартний підхід. Така собі середньовічна плутанина", – розповідає краєзнавиця.
На вулиці Єфремова, 4 є дуже красиві розписи на фоні верхнього поверху. Але прийшли працівники ЖЕКу і все забілили.
"Мешканці не дозволи замалювати, визнали, що це цінність. Зробили гарну реставрацію, розпис укріпили. Зауважу, розписи були в кожному під'їзді. Вищої мистецької цінності чи нижчої, сюжетні чи орнаментальні, але були всюди. Якщо об'ємна ліпнина, то вона була теж кольорова. А те, що ми зараз бачимо, – все біле, хоч так раніше не було.
Шестиповерховий будинок на Бандери, 24 проєктував архітектор Фердинанд Касслер. Сходова клітка тут відлита з бетону, а за формою нагадує краплю, є дуже стрімкою. Як розповідає Тетяна Казанцева, в цьому будинку колись був найбільший вітраж – зображені шишки хмелю.
"Вітраж був намальований – художнє засклення. Він почав руйнуватись і його поміняли з 1 до 5 поверху на суцільне скло. Таке відчуття, ніби ти в нью-йоркському хмарочосі, насправді дуже круто. Конструкція збереглася", – розповідає науковиця.
Тетяна Казанцева проводить екскурсії автентичними помешканнями Львова і показує найдрібніші деталі, які становили цілий композиційний образ того чи іншого будинку.
Вона переконана – усе прекрасне має бути збережено, а того, що роблять зараз – недостатньо: "Мають бути введені штрафи за нищення чи незбереження культурної спадщини. Щось не так зробив – штраф. І тоді варварських випадків було б значно менше".
У попередньому матеріалі "Еспресо.Захід", Краса, якої не помічають: 6 унікальних під'їздів Львова, читайте про інші два цікаві під'їзди львівських будинків, а також мандруйте і споглядайте прекрасність рідного міста.
Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку та телеграм-канал.