Виконавчий комітет Львівської міської ради затвердив показники бюджету на 2022 рік. Судячи з цифр, у наступному році місто витрачатиме більше на утримання бюджетних установ та компенсацію різниці у тарифах на комунальні послуги, зате менше коштів піде на розвиток, передає "Еспресо.Захід".
За уточненими прогнозами, загальний обсяг доходів та видатків на наступний рік запланований на рівні 13,9 млрд грн. Це на 1,1 млрд більше, аніж заплановано доходів у бюджеті-2021. Однак у цю суму входить також мільярд гривень запозичень, які запланували отримати у наступному році.
За даними департаменту фінансової політики, гарантований борг за фактично діючими кредитними договорами львівських комунальних підприємств перед міжнародними фінансовими організаціями збільшився на 68,1 млн грн і становить чотири мільярди. А загальний борг Львівської громади складе 5,7 млрд.
Утім, за словами директора департаменту фінансової політки, місто все одно не змогло врахувати усі потреби установ, які фінансуються з бюджету міської громади.
"Нам надійшло бюджетних запитів на 2,1 млрд більше, ніж у нас є ресурсу. Якби ми усе це врахували, у нас би взагалі не було бюджету розвитку", – заявив Олег Іщук. Міський голова Львова Андрій Садовий дав завдання Іщуку у будь-якому разі збільшити фінансування на парки та знайти кошти на програму "Десятиріччя Шептицького".
На наступний рік у бюджеті розвитку передбачено 3,4 млрд грн, що майже на 800 млн менше, ніж у цьому році. Однак з цієї суми понад 1,3 мільярда піде на погашення запозичень, гарантії та лізинг. Тобто фактично десята частина доходів, включно з запозиченнями, піде на погашення боргів. До розподілу залишиться лише два мільярди (на 37%, або на 1,2 млрд менше), ніж у цьому році. Але й з тих двох мільярдів левова частка піде не на проекти розвитку, а на внески до статутних капіталів комунальних підприємств.
Коментар для "Еспресо.Захід"
Поки що цей проєкт бюджету не виносили на обговорення бюджетної комісії, тому детально по програмах не можу коментувати.
Щодо чергових запозичень, то прикро це визнавати, але місто потребує нових кредитів. Насамперед для того, аби розраховуватись з тими, що були взяті раніше. Насправді загальний обсяг кредитів, які отримували різні підрозділи міської ради та комунальні підприємства уже сягають кільканадцяти мільярдів. І з кожним роком ми все більшу суму мусимо закладати на повернення кредитів.
Ще одна проблема – компенсація різниці у тарифах. Фактично через меморандум про не підвищення тарифів видатки міського бюджету зросли майже на мільярд гривень. Тобто з одного боку центральна влада змусила громади підписати цей меморандум, але при цьому не надала повноцінних компенсацій.
Така ж ситуація з компенсаціями за перевезення пільговиків. Виходить цікава картина: держава встановлює пільги, але фінансувати їх повинні з бюджету громад. Але ж основна частина податків йде до державного, а не до місцевих бюджетів. Я уже боюсь, що незабаром навіть субсидії за житлово-комунальні послуги перекинуть на місцеві бюджети.
Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.