Львів попрощався із загиблими на війні захисниками Юрієм Мочульським і Тарасом Гурським

Про це повідомили у Львівській міській раді, передає "Еспресо.Захід".

Чин похорону Юрія Мочульського розпочався о 10:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, о 10:40 відбулася міська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають воїна у рідному селі Купче Львівської області.

Чин похорону Тараса Гурського розпочався об 11:00 у храмі Різдва Пресвятої Богородиці у Брюховичах (вул. о. Іздрика, 6). Поховають воїна на місцевому кладовищі у Брюховичах. 

Біографічна довідка

Фото: ЛМР

Юрій Мочульський народився 6 травня 1995 року у селі Купче Львівської області. Навчався у Буському опорному закладі ЗСО І-ІІІ ст.№1. Досягнувши неабияких успіхів у спорті, був переведений до Комунального закладу Київської обласної ради "Київський обласний центр олімпійської підготовки".

Кандидат у майстри спорту України. Займався легкою атлетикою, неодноразово здобував титул переможця всеукраїнських змагань та був членом збірної Львівської області. Згодом із відзнакою закінчив ВПУ №20 міста Львова за спеціальністю "механік з ремонту автомобілів". У 2014 році вступив до Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського. Після завершення навчання працював механіком за кордоном. Був майстром своєї справи.

У перший день повномасштабного вторгнення РФ повернувся в Україну та вступив до лав 103-ї окремої бригади Сил територіальної оборони Збройних Сил України. За словами сестри, Юрій Мочульський казав: "Я їду додому, я готовий померти за Україну і її волю". Виконував бойові завдання на східному напрямку. Попри отримане поранення, повернувся на фронт та вступив до лав "Азову", де швидко здобув прихильність і повагу побратимів та виконував обовʼязки командира взводу.

Загинув 29 серпня. У Юрія Мочульського залишилися батьки, дружина, сестра і брат з родинами.  

Фото: ЛМР

Тарас Гурський народився 15 січня 1967 року у селищі Розділ Львівської області. Навчався у Новороздільському ліцеї імені Володимира Труша. Здобув вищу освіту у Національному лісотехнічному університеті України за спеціальністю "лісове господарство". Після завершення навчання проходив службу у танкових військах.

З 1995 року працював лісничим у Брюховицькому лісництві у складі Державного підприємства "Львівський лісовий селекційно-насіннєвий центр". У вільний час захоплювався рибальством, автомобілями, мотоциклами, а також електронікою. Займався садівництвом, виноградарством та винарством.

Протягом 2014-2015 років виконував бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції у складі 1-ї окремої танкової Сіверської бригади оперативного командування "Північ" Сухопутних військ Збройних Сил України. Указом Президента України був нагороджений орденом "За мужність" III-го ступеня. Після повернення до цивільного життя продовжив працювати у лісництві. У 2017 році підписав контракт із 10-ю окремою гірсько-штурмовою бригадою "Едельвейс" оперативного командування "Захід" Сухопутних військ ЗСУ.

З початком повномасштабного вторгнення РФ повернувся на фронт. Виконував бойові завдання на Миколаївщині, Херсонщині та Донеччині у складі 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка оперативного командування "Південь" Сухопутних військ Збройних Сил України. 

Загинув 5 вересня під час виконання бойового завдання. У Тараса Гурського залишилися мама, дружина, син, донька, сестра, племінники та хрещені діти.